Мир хатам, війна палацам: влада вперто штовхає Україну до крові

Наше видавництво знаходиться неподалік Куренівського ринку. А Куренівський (або ж Пташиний) ринок – це не тільки овочі-фрукти, не тільки сантехніка та фарби, і не тільки собачки та хом'ячки. Це – передусім люди, які спілкуються між собою вільно і на все мають свою власну думку. Тут панує свобода слова і дивовижна терпимість до думки співрозмовника – не те, що в інтернеті.

– Вас, донецьких, кинули, як лохов, – темпераментно пояснює один продавець іншому. – Вам парили, що Україна ділиться на Схід і Захід, на помаранчевих та синіх. А насправді вона ділиться на бідних і багатих.

Співрозмовник не має що заперечити. І ми не маємо. Бо сьогодні ситуація в країні і справді кристалізується до надзвичайної чіткості. Є бідні, тобто ми з вами. Є багаті – їх ви теж знаєте. І є ОМОН, міліція, прокурори та судді, які захищають їх від нас.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві "Беркут" оточив студентів через хуліганські витівки

Хто сумнівається – згадайте пляшки з запальною сумішшю, що ними закидали котеджі представників місцевої влади на Донеччині. Або ж криваві бійки простих людей із забудовниками та Троєщині, коли міліція відверто виступила на боці короткострижених бійців невідомого будівельного угрупування.

І справа тут не в сумі доходу на члена родини. Навіть досить заможна людина опиняється на боці „бідних", коли до справи береться дійсно великий капітал. Приклад – ті ж самі забудовники. Якщо раптом у вашому дворі почнеться несанкціоноване будівництво, навряд чи тут допоможуть гроші – хіба що ви готові вкласти у його заборону стільки ж, скільки забудовник вкладає у отримання дозволів. А коли ні – значить ви автоматично стаєте в лаву „бідних" і голосом, а то і камінням відстоюєте свої права.

Отже нас із вами ділили на україно- та російськомовних, на донецьких та львівських, на прихильників Росії та НАТО, на синіх та помаранчевих... І все це тільки для того, щоб прикрити справжній розподіл. На бідних і багатих. На владу і народ, які в Україні знову стали антагоністами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Країну прогинають під Дмитра Фірташа" — експерт про газові суперечки

Проте парадокс ситуації полягає в тому, що захисники „багатих" самі не є такими вже заможними. Так, можливо, суддя Кірєєв чи прокурор Шевченківського району і справді люди заможні. Але ж прості міліціонери... Згадайте, з якою легкістю їх розкидали ветерани-афганці попід Верховною Радою. Аж поки втрутився ОМОН.

Так, ОМОН – єдина реальна сила, на яку спирається наша багата влада. Але чи вистачить її, коли у бідних урветься терпець?

А може, не варто доводити до цього?

Бо конфлікт бідних з багатими не має компромісного розв'язання. Між НАТО та Росією можна обрати нейтралітет, між Сходом і Заходом – єдність, між мовами, кольорами, регіонами... завжди можна знайти шлях до діалогу. А от між бідними і багатими домовленість неможлива, особливо якщо багаті не хочуть зупинятися у своєму наступі на бідних.

Все це веде за собою дуже сумні висновки і породжує дуже песимістичні прогнози, бо у силовому сценарії переможців не буде.

Єдина біда – рівень освіти та культури наших теперішніх багатих не дозволяє їм цього зрозуміти. І вони уперто продовжують штовхати країну до крові, самі не усвідомлюючи цього.

А нам з вами залишається тільки думати, як бути у цій ситуації і що ми, звичайні люди, можемо зробити, щоб зупинити владу до того, як вона перейде межу.

Зараз Ви читаєте новину «Мир хатам, війна палацам: влада вперто штовхає Україну до крові». Вас також можуть зацікавіти свіжі новини України та світу на Gazeta.ua