У результаті виборів до Верховної Ради не потрапило чимало відомих осіб. Ті, які були невід"ємною частиною української політики протягом останнього десятиліття.
Серед них — вищі можновладці. Колишні президент Леонід Кравчук, голови парламенту Іван Плющ і Володимир Литвин, глава президентської адміністрації Віктор Медведчук, прем"єр-міністр Валерій Пустовойтенко. Усі вони так чи інакше впливали на політичні процеси. А тепер з великої політики йдуть — хто назовсім, хто — принаймні на наступні п"ять років.
Серед необраних також низка яскравих постатей націонал-демократичного табору: Юрій Костенко, Степан Хмара, Віктор Пинзеник, Володимир Філенко, Валерій Асадчев, Іван Заєць. Не пройшли до парламенту і їхні постійні опоненти — окрім згаданих Медведчука з Кравчуком, це Григорій Суркіс, Наталя Вітренко, Нестор Шуфрич, Степан Гавриш. Не буде у наступній Раді патріарха української політики Бориса Олійника. Остаточно зійшов з політичної сцени колишній прем"єр Євген Марчук — не пройшов навіть на виборах до Київради.
У небезпеці опиняється держава
На зміну старшому поколінню парламентаріїв до Ради йде багато недосвідчених людей. З одного боку, українська політика потребує оновлення. Але так само потрібні їй професійні політики, якими не стають за рік-два. У списках тих, хто пройшов до парламенту, є співаки, спортсмени, прес-секретарі, бізнесмени, пенсіонери та безробітні. Були такі й у попередніх скликаннях, але менше. Про власне оновлення політичного класу говорити важко.
— Українська політика нічого через це не втрачає, — коментує ситуацію директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, 40 років. — Настав час поміняти верхній ешелон людей, які займаються політикою. Нові обличчя — це нові ідеї. З іншого боку, людина, яку можна назвати державним діячем і харизматичною особистістю, все одно впливатиме на формування політики — незалежно від того, чи є вона в парламенті.
Що робитимуть вчорашні депутати і лідери партій-невдах після виборів? Запитання здебільшого риторичне, бо спілкуватися з журналістами вистачає духу не у всіх. Хіба що у таких міцних бійців, як член Блоку Костенка–Плюща Степан Хмара, 68 років. Він каже, що про плани на майбутнє ще не думав.
— Головне те, що в небезпеці опиняється держава, — стурбований колишній дисидент. — Патріотична складова суспільства залишилася поза парламентом. І в цьому є ризик. Політика — це моє життя. Очевидно, так буде і далі. Я не з тих, хто розчаровується — і не таке в житті проходив. Не розчаровувався і в тюрмах.
— Трагедії робити не можна, — каже нинішній депутат Володимир Бондаренко, 53 роки. Він балотувався від блоку "Пора-ПРП". — Я обраний депутатом Київради, там ми маємо досить велику фракцію.
Хто є хто, побачимо за пару місяців
Справді, дехто з тих, хто не пройшов до Верховної Ради, балотувалися одночасно до місцевих рад і матимуть де перебути наступну п"ятирічку. Звісно, повернення до великої політики це не гарантує. Проте надію залишає.
— Ті, чиєю метою було забезпечення інтересів друзів-бізнесменів, з поля зору зникнуть, — вважає Віталій Бала. — Хто ж хоче займатися законотворчою діяльністю та будувати українську державу, в політиці залишиться. Це буде лакмусовий папірець. Хто є хто, побачимо буквально за пару місяців.
2 
1
Коментарі