Великі тютюнові компанії заявляють про свою "соціальну відповідальність". Під нею вони мають на увазі не тільки грошову допомогу, наприклад, жертвам цунамі. А й фінансування різноманітних програм під гаслами скорочення куріння.
— Єдина мета транснаціональних тютюнових компаній — це отримання прибутків, — каже директор Інформаційного центру з проблем алкоголю і наркотиків Костянтин Красовський, 48 років. — А завдяки програмам так званої соціальної відповідальності вони купують соціальний вплив. Тютюнові компанії навіть теоретично не можуть сприяти скороченню куріння.
Наприклад, тютюнова індустрія нібито підтримує боротьбу з курінням серед дітей і підлітків. Однак фахівці вважають, що ця реклама зумисне неефективна. Більшість курців починають курити до 18 років. Тому якщо людина "проскочила" цей вік, то навряд чи закурить пізніше. Тютюновій індустрії це невигідно. "Курити? На це немає часу", "Я досягну успіху без куріння", — стверджують біґборди. Для дорослих це звучить ніби переконливо. Однак діти сприймають такі гасла інакше.
Куріння — це те саме самогубство,
хоча й не таке швидке
— Тютюнові компанії та рекламні аґенції, які створюють соціальну рекламу, надзвичайно ретельно аналізують її до виходу в світ, — каже Костянтин Красовський.
Як приклад він наводить освітню програму "Діалог", яка здійснюється у школах. Кожен має вибір — курити чи не курити, переконують школярів. Але програма неефективна, бо саме так і була спланована. Адже якщо ми хочемо запобігти самогубствам серед дітей, то не казатимемо школярам: це ваш власний вибір — накласти на себе руки чи ні. А куріння, каже Костянтин Красовський, це те саме самогубство. Хоча й не таке швидке.
Так само довели свою неефективність програми на кшталт розміщення наліпок "Я не продаю сигарети неповнолітнім". Вони зараз — на касах багатьох крамниць.
— Уявіть собі підлітка, якому сто років не потрібні ті цигарки, — каже експерт.
— Але на кожному кіоску він читає це принизливе для нього слово "неповнолітні". Він думає: "А от я візьму й куплю. Я вже дорослий!".
Справжня ефективна реклама проти куріння мала б звучати приблизно так: "Ці дядьки з тютюнової індустрії хочуть заробити на тобі. Їм начхати на твоє здоров"я", зауважує Костянтин Красовський.
Світова організація охорони здоров"я ще 2002 року рекомендувала урядам усіх країн відмовитися від будь-якої співпраці з тютюновими компаніями.
— Вони фінансують і розвивають свої власні інформаційні кампанії, щоб донести до молодих людей: куріння — це "вибір дорослих", — казала тодішній генеральний директор організації Гро Гарлем Брундтланд, 66 років. — Але дослідження доводять: у найкращому разі ці акції не справляють ніякого ефекту на зменшення чи запобігання курінню серед молоді.
Самі тютюнові компанії ці звинувачення відкидають.
— За такою самою логікою можна стверджувати, що слова "давайте поважати Кримінальний кодекс" — це заклик порушувати закон, — каже директор з корпоративних питань компанії "Джей Ті Ай Україна" Дмитро Редько, 40 років.
"Джей Ті Ай Україна" — український підрозділ третього за величиною виробника сигарет у світі. Вони разом з "Філіп Моріс Україна" брали участь у кампанії з розміщення наліпок "Я не продаю сигарети неповнолітнім". У рамках акції продавцям пояснювали незаконність продажу сигарет особам до 18 років.
— Ця кампанія була спрямована не на підлітків, — зазначає Дмитро Редько.
— Проте обмеження доступу скорочує попит. Якщо малолітні курці почнуть шукати іншого доступу до цигарок, треба боротися з цим іншими шляхами.
— Проблему не можуть розв"язати самі лише тютюнові компанії, — додає представник "Джей Ті Ай Україна". — Це повинно робити суспільство.
— А воно весь негатив приписує нам, — каже Дмитро Редько. — Тютюнові ж компанії існують на ринку для того, щоб задовольняти попит.
Тютюнова індустрія пролобіювала вигідні їй заборони й обмеження
— У всьому світі і в Україні зокрема тютюнова продукція є легальною, — зазначає заступник генерального директора "Брітіш амерікан тобакко Україна" Олег Ясон, 56 років. — У тютюновій галузі працює велика кількість людей. І покладати на них відповідальність за вимирання нації ми вважаємо не дуже коректним.
Тютюнові компанії також стверджують: їхня реклама не сприяє поширенню куріння, а лише інформує споживача про властивості певної марки сигарет. Мовляв, метою є зробити певний бренд привабливим для тих, хто вже курить. Тобто така реклама є знаряддям у конкурентній боротьбі.
Однак тютюнова індустрія сама пролобіювала вигідні їй заборони та обмеження, заперечує Костянтин Красовський.
— Виробники знають: для реклами сигарет серед підлітків немає сенсу показувати самих підлітків, — каже він. — Бо ровесники для них — не авторитет. Але ж вони використовують дітей і неповнолітніх для антиреклами куріння.
Насправді у рекламі сигарет немає жодної інформації про споживчі властивості товару. А якщо там і написано, що цигарки легкі чи містять стільки-то нікотину та смол — то ця інформація брехлива, зауважує Красовський. Оскільки метод вимірювання вмісту смол і нікотину принципово хибний. Тютюнові компанії це визнають, але продовжують обманювати споживача.
— Американці дослідили, що тютюнові компанії на рекламу своєї соціальної допомоги — скажімо, голодним — витратили вдесятеро більше, ніж на саму допомогу, — стверджує він. — В Україні "Філіп Моріс" підтримує клініки для хворих на рак дітей-чорнобильців. Хоча справедливо було б підтримувати осиротілих дітей курців, які померли від раку легенів. Вони ж обирають сфери, де тютюновий дим не фігурує.
2 
1
Коментарі