Об'єднана опозиція в складі партій "Батьківщина", "Фронт змін" та "Свобода" оприлюднила проект своєї виборчої програми. Один з її пунктів передбачає скасування пільг та привілеїв чиновників. Однак ці люди не мають високого матеріального забезпечення, наголошує колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики України, нині експерт Центру Разумкова 41-річний Павло Розенко:
— Народні депутати чи міністри не є чиновниками в класичному розумінні, — каже експерт. — Вони скоріше представники влади, політичні фігури, які ухвалюють політичні рішення. А реалізацією цих завдань займаються саме чиновники. Їм ближчий статус, який український закон визначає як держслужбовець. Таких в Україні десь близько 400 тисяч осіб: працівники міністерств, центральних органів виконавчої влади, обласних та районних державних адміністрацій. Статус держслужбовців мають і помічники народних депутатів.
Які пільги в держслужбовців?
— Класичних пільг, як безкоштовний проїзд у транспорті, відшкодування плати за комунальні послуги чи лікування, ці люди не мають. Називати "пільгою" високе пенсійне забезпечення я би не став. Це умова трудового договору. Коли людину наймають на роботу, їй говорять, що на держслужбі сьогодні зарплата менша ніж в середньому по країні. Але людині обіцяють, що вона матиме окрему систему пенсійного забезпечення. Пенсію в держслужбовців вираховують не від 45 процентів зарплати, як у звичайних людей, а від 80. Та й навіть за таких умов не скажу, що рівень соцзабезпечення держслужбовців високий.
Поширена думка, що чиновники отримують квартири, їздять у дорогі санаторії.
— Така можливість є скоріше в політичних фігур. Тих самих нардепів. Я працював замміністра по першому рангу держслужби, й жодних додаткових пільг це мені не надавало.
Що вищий ранг держслужбоця, то більша його доплата до посадового окладу. Таким чином стимулюється підвищення кваліфікації працівника. Але різниця між першим і останнім, 14-м рангом, не велика. Доплата до зарплати складає 30-40 гривень.
Які пільги мають чиновники в інших країнах?
— У країнах Євросоюзу зарплати держслужбовців теж нижчі, ніж вони могли б заробити в приватних фірмах. Тож система стимулювання в цих державах ідентична нашій.
Реальна зарплата міністра становить 20 тисяч гривень
Зарплата держслужбовця складається з двох частин — тарифної і нетарифної, пояснює експерт з питань соціальної політики Центру Разумкова Павло Розенко.
— Тарифна частина — це обов'язкові нарахування. Вони складаються з окладу, надбавки за вислугу років і надбавки за ранг державного службовця. У законі про вислугу років виписана формула таких надбавок. Вона єдина для всіх посадовців. Надбавки за ранг є фіксованими, вони складають від 50 до 200 гривень.
Нетарифна частина складається з доплат за суміщення посад, збільшення обсягу робіт, інтенсивність роботи, високу професійну майстерність, високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи на певний термін, використання в роботі іноземної мови, допуск до державної таємниці, науковий ступінь, роботу у важких і шкідливих та особливо важких й особливо шкідливих умовах праці, збільшення обсягу робіт, роботу в нічний час та інші надбавки.
Є і преміальні доплати. Вони мають необмежений характер. Залежать від того, чи закладені відповідні кошти в бюджеті міністерства чи іншого органу влади. Такі надбавки можуть збільшувати зарплату у три-п'ять разів.
Тому звіти високопосадовців про свої невеличкі оклади є не зовсім правдивою інформацією. Наприклад, сьогодні посадовий оклад міністрів і народних депутатів складає
4-5 тисяч гривень. Але реальна зарплата біля 20 тисяч гривень, — додає Павло Розенко.
Окремо від зарплати чиновники можуть отримувати кошти на оздоровлення та матеріальну допомогу. Міністр фінансів Юрій Колобов 2011 року задекларував 78,2 тис. грн отриманої матеріальної допомоги.
3 
1
Коментарі
1