На відкритті спільної виставки скульптора Олега Пінчука, 35 років, і художника Сергія Пояркова, 40 років, "Звалище скарбів" було велелюдно. Незважаючи на не дуже відому адресу виставки. Музей книги і друкарства України розташований на території Києво-Печерської лаври. Дорогою треба оминути Успенський собор, отже на виставку потрапляєш сповненим легкого умиротворення.
А у виставковому залі — жвавий рух, гамір голосів і зблиски фотокамер. На стінах — картини і графіка Сергія Пояркова. Переважно, це ілюстрації до казок Г.-Х.Андерсена. А посеред залу — бронзові скульптурки і скульптурища Олега Пінчука: химерні гібриди птахів з комахами, свиней з носорогами тощо.
Сергій — стильно одягнений у якісь штани-балахони з безліччю кишень, як завжди, велемовний. До нього вишикувалася черга з диктофонами.
Олег вбраний у класичний чоловічий костюм. Він бігає між гостями, гучно реагує на знайомі обличчя, тягне до експонатів. Біля одного з них — скульптурки "Ґоґоль і моґоль" — нардеп Микола Жулинський. Він нахиляється над твором, відходить на крок, знімає окуляри, знову одягає. Довкола — кілька фотографів фіксують можновладне зацікавлення мистецтвом.
Олег звертається до Віктора на "ти"
Раптом у залі відбувається відчутне пожвавлення і зміна дислокації хронікерів. Скульптор Олег Пінчук запрошує нардепа та олігарха Віктора Пінчука зазнімкуватися на фоні однієї з двох представлених на виставці бронзових скульптур рогатих свиноматок у натуральну величину. Одна чомусь називається "З днем народження". А у другої, під назвою "Королева", — пташка на спині і хвіст-ручка, за який можна потягнути, як за язик дзвона. З хвостом бавиться дитина. За металевим бамканням можна розчути, що Олег звертається до Віктора на "ти".
Бронзові рогаті тваринки користувалися неабияким попитом як фон для фотографування. Особливо приваблював метровий ріг: дівчата його еротично обнімали рукою, письменник Юрко Покальчук його ламав.
Потім настала година урочистих промов. Зі слів Пояркова з"ясувалося, що в нашій країні художнику стало жити легше, жити стало веселіше. Він дякував політикам, які не пошкодували хвилину свого дорогоцінного часу на мистецтво. Пінчук з дитиною на руках дякував усім. А директор музею Олена Погонець натхненно інформувала зібрання, що молоді, талановиті художники відкривають інші виміри, іншу правду, руйнуючи усталені стереотипи.
А за вікном молилася засипана снігом Лавра.













Коментарі