16-24 липня Одеський міжнародний фестиваль

Субота, 17 липня, 20.30, Одеса, Потьомкінські сходи


Потьомкінські сходи в Одесі перетворяться на кінотеатр просто неба для 10 тис. глядачів. Покажуть відреставровану 2005-го повну версію "Панцерника "Потьомкіна" Сергія Ейзенштейна. Сходи назвали Потьомкінськими через фрагмент фільму, у якому ними котиться дитячий візочок. Симфонічний оркестр зіграє під час показу відновлену партитуру 1926 року з прем'єри фільму в Німеччині. 1978-го світові кінознавці визнали "Панцерник" першим зі ста найкращих фільмів усіх часів і народів.

***
"Чудовий фільм, йому немає рівних у кіно. Усі, хто не мав твердих політичних переконань, після перегляду легко могли стати більшовиками".
Йозеф ГЕББЕЛЬС, рейхсміністр освіти й пропаганди Німеччини


"На щоглі "Потьомкіна" здіймають червоний стяг. Цей прапорець, що тріпоче від вітру, Ейзенштейн особисто пофарбував монтажною червоною тушшю. То була перша поява драматично осмисленого кольору в кіно. Глядачі азартно аплодували маленькому червоному прапорцю.

Деталь - це вибір художника. Ейзенштейн зрозумів: частина замість цілого працює продуктивніше. Охоплена жахом жінка в натовпі - розбиті окуляри, витікаюче око - цей кадр наводять в усіх енциклопедіях як візитівку російського революційного кіно. Молода мати падає від кулі, а візок із немовлям у плачі підстрибує вниз по сходах. Візок спрацював на емоцію жаху сильніше, ніж сотня охоплених ним людей.

У кіно емоційний вплив визначає розмір планів. Тарган, знятий крупним планом, страшніший за стадо скажених слонів у джунглях, зняте загальним планом. На весь екран показане м'ясо, яке кишить червами - ним годують матросів на "Потьомкіні". 2 секунди - і ви емоційно на боці матросів. Тому що черв'яків цих вам сунули прямо в лице".

Олександр МІТТА, кінорежисер


"Сам бунтівний панцерник спочатку перейменували, потім знищили. Але в "Потьомкіна" був брат-близнюк "Дванадцять апостолів". Цей старий корабель давно списали, він слугував складом мін. На зйомки лишалося три місяці. Розбирати міни не було часу, знімали з ними.

В Алупці на сходах до моря з палацу попарно лежать мармурові леви. Одні спокійні, інші ніби прокидаються, треті підіймаються з риком. Ейзенштейн змонтував їх по черзі, ніби леви оживають із диким ревом.

"Панцерник" розрахований, як поема великого поета. Предмет уперше показують ніби випадково, потім його дають у довгому шматку. Тільки після того, як глядач уже ознайомлений із ним, предмет входить у кінодію. Зараз все це використовують у світовому кіно. Чим довше живе кінематографія, тим ближче вона підпливає до "Панцерника "Потьомкіна" Ейзенштейна.

Сергій Михайлович жив у невеличкій кімнаті на Чистих прудах. Жилкерівництво дому, побачивши картину, самовільно присудило йому дві кімнати в будинку".

Віктор ШКЛОВСЬКИЙ, письменник-сценарист



У Німеччині молоді й військовим дивитися фільм заборонили. Стрічка з аншлагом йшла одночасно в 90 кінотеатрах Берліна.

У Голландії цензура додала титри з коментарями: "Таке можливо тільки в Росії. У нас подібних випадків бути не може завдяки розумній політиці влади". Невдовзі на голландському військовому кораблі "Сім провінцій" збунтувався екіпаж. Виявилося, що матроси подивилися "Потьомкіна".

Микола ЛЕБЕДЄВ, історик кіно

×