- Івасюк давав інтерв'ю як автор "Червоної рути". Був такий тихий, спокійний. Я тоді більше на Олександра Маслякова увагу звертав, - каже автор знімка 60-річний Роман Островський, який тоді працював на обласному радіо
Семюел Кольт заробив на золотошукачах
"Господь створив людей, а полковник Кольт зробив їх рівними", - нібито написано на могилі американця Семюела Кольта. 25 лютого 1836-го він, тоді 22-річний, отримав патент на пістолет системи "револьвер". А за 10 днів відкрив власну фірму в місті Патерсон, штат Нью-Джерсі.
Перші гроші Кольт заробив під іменем "доктора Хоулта", хіміка та природознавця. Перед публікою він давав вдихати звеселяючий газ комусь із присутніх, а решта платили, щоб подивитись на їхню поведінку.
Винахідником револьвера Кольт не був. Два роки він платив зброяреві з Балтімора Джону Пірсону. Той і розробив першу дієздатну модель, а Семюел Кольт її запатентував. Назвали її "Патерсон" - за місцем виробництва.
Пістолет уподобали техаські рейнджери й мисливці. Якось 15 ковбоїв, озброєні лише "Патерсонами", відбилися від 75 індіанців-каманчів. Але замовлення лише рейнджерів не могло втримати Кольтову фірму на плаву. Бізнес врятували спочатку військові, а потім "золота лихоманка".
1846-го один генерал замовив тисячу револьверів для своїх техаських бійців. А за три роки в Каліфорнії знайшли поклади золота. У шукачів легкої наживи Кольтів револьвер часто-густо був єдиним способом не тільки відстояти знайдене, а й уціліти. Між 1849-м та 1875 роками для золотошукачів випущено 330 тис. револьверів.
Джона Лі тричі не могли повісити
21-річного Джона Лі з англійського міста Девоншира 23 лютого 1885-го мали повісити. Він підпалив будинок своєї господині Емми Кейсі - старої діви й колишньої фрейліни королеви Вікторії. Коли пожежу загасили, 86-річну жінку знайшли з перерізаним горлом і розтрощеною головою. Лі служив у неї лакеєм. Його затримали одразу. На ньому була закривавлена сорочка, а від рук тхнуло рідким парафіном - саме ним підпалено будинок. Лакей убив господиню, бо через його грубощі вона знизила платню.
Присяжні за 40 хв.винесли вердикт - засудили до смертної кари через повішання. Тримався Лі спокійно:
- Я вірю в мого Бога, а він не допустить, щоб стратили невинного
Страта відбувалася в тюремному флігелі. Її мав провести кат-новачок. Він оглянув шибеницю: усе як слід. Мотузка з петлею звисала зі сталевої балки, у підлозі був люк із дверцятами. Вони відкривалися, й людина з петлею на шиї провалювалася вниз.
Лі запитали, чи хоче щось сказати наостанок.
- Ні, - була відповідь.
Кат зв'язав йому ноги, одяг петлю, білий капюшон на голову і смикнув важіль люка. Той не відкрився. Механізм полізли ремонтувати. Він виявився справний. Повішення повторили ще двічі - без результату. Присутній при страті священик не витримав - на його вимогу Лі відвели назад до камери.
Причину з'ясували згодом. У в'язниці протікав дах. Дерев'яні дверцята люка розбухли від вологи. Коли на них хтось стояв, їх заклинювало, а коли ніхто не натискав, вони відкривалися. Старий кат про це знав, тому перед тим, як рухати важіль люка, підсікав злочинцеві ноги, аби не опирався на дверцята в момент їх відкриття. А кат-новачок був не в курсі справи.
На ранок усі газети майоріли репортажем про вбивцю, якого не змогли стратити. Джона Лі могли й визнати невинним, якби не лист, який він написав сестрі перед стратою. У ньому зізнався, що вбив Емму Кейсі. Смертний вирок замінили довічним ув'язненням.
Через 22 роки Лі випустили із в'язниці за зразкову поведінку. Невдовзі він розбагатів: тижневик Lloyd's Weekly News купив права на публікацію історії його життя. Книжка вийшла під заголовком "Людина, яку не могли повісити". Джон Лі помер природною смертю 1945 року в американському місті Мілуокі.
Російська імператриця Катерина ІІ наказала 22 лютого 1786 року підписуватися в документах на її ім'я "верноподданный". Доти етикет змушував навіть гетьмана і фельдмаршала Кирила Розумовського називати себе "нижайший раб".
Побудувати в Києві метрополітен ухвалив 22 лютого 1945-го Раднарком СРСР. До робіт приступили через 4,5 року, а першу станцію "Вокзальна" здали в експлуатацію 1960-го. Збудувати у столиці метро американці хотіли 1916 року. Місцева влада готова була взяти гроші, але не хотіла давати їм землі міста у власність.
Папа Римський Григорій ХІІІ видав 24 лютого 1582 року буллу про запровадження нового - григоріанського - календаря. У ньому виправлено помилки попереднього юліанського. Різниця тоді становила 10 днів. Віряни мали лягти спати 4 жовтня, а прокинутися 15-го. Новий календар у католицьких країнах прийняли одразу.
Сьогун - правитель Японії - Токугава Цунайоші 27 лютого 1687-го заборонив своїм підданим їсти рибу, устриці та птицю. Доти вже не можна було вживати м'яса корів, свиней і собак. Правитель любив тварин, і так хотів зберегти їм життя. Навіть за поранення тварини страчували. За це Токугаву Цунайоші прозвали "псячим сьогуном". Під час його правління столицею країни розгулювало 50 тис. собак.
ЦИФРИ
$42 500
заплатили за породистого кабана Льодовика 24 лютого 1979-го на ярмарку в Техасі. Цей світовий рекорд тримається й досі
165 разів
викликали на біс тенора Лучано Паваротті 24 лютого 1988 року в Deutsche Oper у Західному Берліні. Аплодували 67 хв. Паваротті тоді виконав партію Неморіно в опері Ґаетано Доніцетті "Любовний напій".
ЦИТАТА
"Зовнішність оманлива"
сказав 25 лютого 1972-го китайський генсек Мао Цзедун президентові США Річарду Ніксону під час його візиту до Китаю. 78-річний Мао скаржився на здоров'я. Ніксон заспокоював, що той добре виглядає.
Мао Цзедун навіть не зміг відбути примірки нового костюма для візиту. Тому кравці з пекінського ательє "Червона столиця" за зразок узяли його старий френч, але зробили трохи вільнішим.















Коментарі