Ексклюзиви
четвер, 18 лютого 2010 17:35

Алло, ми шукаємо таланти
5

Фото: фото: Роман ОСТРОВСЬКИЙ
1862-го газети написали про раптову смерть 48-річного Семюела Кольта "з природних причин". Його син і дружина успадкували маєток у $15 млн - $403 млн на теперішні гроші
Джон Лі помер через 60 років після своєї невдалої страти
26 лютого 1972 року в Чернівцях знімали передачу "Алло, ми шукаємо таланти". Ведучий Олександр Масляков розмовляє з композитором-початківцем Володимиром Івасюком.

- Івасюк давав інтерв'ю як автор "Червоної рути". Був такий тихий, спокійний. Я тоді більше на Олександра Маслякова увагу звертав, - каже автор знімка 60-річний Роман Островський, який тоді працював на обласному радіо





Семюел Кольт заробив на золотошукачах

 

"Господь створив людей, а полковник Кольт зробив їх рівними", - нібито написано на могилі американця Семюела Кольта. 25 лютого 1836-го він, тоді 22-річний, отримав патент на пістолет системи "револьвер". А за 10 днів відкрив власну фірму в місті Патерсон, штат Нью-Джерсі.

Перші гроші Кольт заробив під іменем "доктора Хоулта", хіміка та природознавця. Перед публікою він давав вдихати звеселяючий газ комусь із присутніх, а решта платили, щоб подивитись на їхню поведінку.

Винахідником револьвера Кольт не був. Два роки він платив зброяреві з Балтімора Джону Пірсону. Той і розробив першу дієздатну модель, а Семюел Кольт її запатентував. Назвали її "Патерсон" - за місцем виробництва.

Пістолет уподобали техаські рейнджери й мисливці. Якось 15 ковбоїв, озброєні лише "Патерсонами", відбилися від 75 індіанців-каманчів. Але замовлення лише рейнджерів не могло втримати Кольтову фірму на плаву. Бізнес врятували спочатку військові, а потім "золота лихоманка".

1846-го один генерал замовив тисячу револьверів для своїх техаських бійців. А за три роки в Каліфорнії знайшли поклади золота. У шукачів легкої наживи Кольтів револьвер часто-густо був єдиним способом не тільки відстояти знайдене, а й уціліти. Між 1849-м та 1875 роками для золотошукачів випущено 330 тис. револьверів.




Джона Лі тричі не могли повісити

 

21-річного Джона Лі з англійського міста Девоншира 23 лютого 1885-го мали повісити. Він підпалив будинок своєї господині Емми Кейсі - старої діви й колишньої фрейліни королеви Вікторії. Коли пожежу загасили, 86-річну жінку знайшли з перерізаним горлом і розтрощеною головою. Лі служив у неї лакеєм. Його затримали одразу. На ньому була закривавлена сорочка, а від рук тхнуло рідким парафіном - саме ним підпалено будинок. Лакей убив господиню, бо через його грубощі вона знизила платню.

Присяжні за 40 хв.винесли вердикт - засудили до смертної кари через повішання. Тримався Лі спокійно:

- Я вірю в мого Бога, а він не допустить, щоб стратили невинного

Страта відбувалася в тюремному флігелі. Її мав провести кат-новачок. Він оглянув шибеницю: усе як слід. Мотузка з петлею звисала зі сталевої балки, у підлозі був люк із дверцятами. Вони відкривалися, й людина з петлею на шиї провалювалася вниз.

Лі запитали, чи хоче щось сказати наостанок.

- Ні, - була відповідь.

Кат зв'язав йому ноги, одяг петлю, білий капюшон на голову і смикнув важіль люка. Той не відкрився. Механізм полізли ремонтувати. Він виявився справний. Повішення повторили ще двічі - без результату. Присутній при страті священик не витримав - на його вимогу Лі відвели назад до камери.

Причину з'ясували згодом. У в'язниці протікав дах. Дерев'яні дверцята люка розбухли від вологи. Коли на них хтось стояв, їх заклинювало, а коли ніхто не натискав, вони відкривалися. Старий кат про це знав, тому перед тим, як рухати важіль люка, підсікав злочинцеві ноги, аби не опирався на дверцята в момент їх відкриття. А кат-новачок був не в курсі справи.

На ранок усі газети майоріли репортажем про вбивцю, якого не змогли стратити. Джона Лі могли й визнати невинним, якби не лист, який він написав сестрі перед стратою. У ньому зізнався, що вбив Емму Кейсі. Смертний вирок замінили довічним ув'язненням.

Через 22 роки Лі випустили із в'язниці за зразкову поведінку. Невдовзі він розбагатів: тижневик Lloyd's Weekly News купив права на публікацію історії його життя. Книжка вийшла під заголовком "Людина, яку не могли повісити". Джон Лі помер природною смертю 1945 року в американському місті Мілуокі.





Російська імператриця Катерина ІІ наказала 22 лютого 1786 року підписуватися в документах на її ім'я "верноподданный". Доти етикет змушував навіть гетьмана і фельдмаршала Кирила Розумовського називати себе "нижайший раб".

 

Побудувати в Києві метрополітен ухвалив 22 лютого 1945-го Раднарком СРСР. До робіт приступили через 4,5 року, а першу станцію "Вокзальна" здали в експлуатацію 1960-го. Збудувати у столиці метро американці хотіли 1916 року. Місцева влада готова була взяти гроші, але не хотіла давати їм землі міста у власність.

 

Папа Римський Григорій ХІІІ видав 24 лютого 1582 року буллу про запровадження нового - григоріанського - календаря. У ньому виправлено помилки попереднього юліанського. Різниця тоді становила 10 днів. Віряни мали лягти спати 4 жовтня, а прокинутися 15-го. Новий календар у католицьких країнах прийняли одразу.

 

Сьогун - правитель Японії - Токугава Цунайоші 27 лютого 1687-го заборонив своїм підданим їсти рибу, устриці та птицю. Доти вже не можна було вживати м'яса корів, свиней і собак. Правитель  любив тварин, і так хотів зберегти їм життя. Навіть за поранення тварини страчували. За це Токугаву Цунайоші прозвали "псячим сьогуном". Під час його правління столицею країни розгулювало 50 тис. собак.





ЦИФРИ

$42 500

заплатили за породистого кабана Льодовика 24 лютого 1979-го на ярмарку в Техасі. Цей світовий рекорд тримається й досі

 

165 разів

викликали на біс тенора Лучано Паваротті 24 лютого 1988 року в Deutsche Oper у Західному Берліні. Аплодували 67 хв. Паваротті тоді виконав партію Неморіно в опері Ґаетано Доніцетті "Любовний напій".




ЦИТАТА

"Зовнішність оманлива"

 

сказав 25 лютого 1972-го китайський генсек Мао Цзедун президентові США Річарду Ніксону під час його візиту до Китаю. 78-річний Мао скаржився на здоров'я. Ніксон заспокоював, що той добре виглядає.

Мао Цзедун навіть не зміг відбути примірки нового костюма для візиту. Тому кравці з пекінського ательє "Червона столиця" за зразок узяли його старий френч, але зробили трохи вільнішим.


Зараз ви читаєте новину «Алло, ми шукаємо таланти». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути