Наприкінці лютого в Туреччині арештували 49 офіцерів із вищого командування армії країни. Їх звинуватили в підготовці державного заколоту проти правлячої проісламістської Партії справедливості й розвитку. Натомість військові переконують, що до журналістів потрапив лише детальний план навчань.
Турецьке військове керівництво традиційно походить із давніх аристократичних родів. Після розпаду Османської імперії 1919 року за підтримки армії до влади в країні прийшли по-європейському налаштовані молодотурки на чолі з Кемалем Ататюрком. Суворі мусульманські приписи скасували. Однак щоразу, коли влада переходила до проісламських партій, починалися жорсткі протистояння.
Попередні заколоти:
1960. Путч 27 - група офіцерів захопила будинок уряду й заарештувала Кабінет міністрів у повному складі. Прем'єра Аднана Мендереса й міністрів фінансів і закордонних справ стратили.
1971. Військові ув'язнили та стратили кількох лівоорієнтованих політиків.
1980. Путч генерала Еврена - військові запровадили військовий стан, заборонили діяльність профспілок. Заарештували до 650 тис. людей, стратили 50, а 14 тис. позбавили громадянства.
1997. Після серії жорстких заяв генерального штабу армії уряд на чолі з проісламістським прем'єром Неджметтіном Ербаканом пішов у відставку.
Ґекче Ток, 18 років, студентка, Мерсін:
- Уряд хоче позбутися впливу військових і поглибити авторитет мусульманства. Спочатку вони дозволять хіджаби й бороди, потім запровадять обов'язкове вивчення ісламу, а там і шаріат. Тож вони відсилають зараз армію боротися з курдами, а під шумок заарештовують генералів, щоб розв'язати собі руки.
Економічно ми відповідаємо критеріям Євросоюзу. Але навіщо туди інтегруватися?
Наша економіка значно розвинутіша, ніж у сусідів. Економічно ми відповідаємо критеріям Євросоюзу. Але навіщо туди інтегруватися? Якщо задля вільного доступу до західних країн, то ми його й так маємо. Мій брат, наприклад, навчається в Німеччині. У ЄС бояться, що після скасування віз хвиля турків накриє Європу. Дурниці. Ті, хто хоче, і так їдуть.
Міста на узбережжі Туреччини і глибинка - дві різні країни. Якби провінція була такою ж цивілізованою, жодна ісламізація була б неможлива! А так вони досі живуть у напівдиких селах і часто навіть не відпускають дітей до державної школи - водять їх до релігійних закладів.
Оґуз Мурат Саґра, 44 роки, соціальний працівник, Джіде:
- Ці арешти спровоковані нашим проісламським урядом, проте вони необхідні. Прихована держава військових чинів не раз тягнула країну назад своїми безглуздими повстаннями. А так звані ісламісти - це уряд, що модернізував Туреччину значно більше за будь-кого із заарештованих вояків.
Не думаю, що буде мусульманізація така як в Ірані. Навіть Оттоманська імперія не була аж такою ісламоцентричною. Турецький іслам дуже ліберальний.
Ми можемо стати лідером на Близькому Сході. А в Європі Туреччина буде радше ногами, а не головою.
Деніз Їлдірім, 39 років, власник кав'ярні, Трабзон:
- А це нормально, що військові не підкоряються урядовим рішенням і роблять, що заманеться? Арешти військових не мають нічого спільного з ісламізацією. Систему треба було змінювати давно. Багато партій обіцяють це на виборах, але після приходу до влади нічого не роблять.
Абдулла Челік, студент, 24 роки, Анталія:
- Щороку когось заарештовують. У нас так: п'ять років минає - переворот, ще п'ять - наступний.
Якщо уряд хоче дозволити носити хіджаби жінкам або бороди чоловікам - чому ні? Я мав знайому зі сходу країни, яка носила паранджу й не змогла через це навчатися в університеті. Поїхала до Німеччини, де їй ніхто не перешкоджає.
Не думаю, що Туреччині варто вступати до ЄС. Як на мене, й у Світову організацію торгівлі не треба було вступати, і в НАТО. Вони затуляють Туреччиною всі діри й перешкоджають нам стати регіональним лідером, налаштовують проти нас Грецію, Вірменію, Ізраїль, навіть Іран. Сподіваюся, колись ми зможемо об'єднатися в якійсь формі з іншими тюркськими народами - азербайджанцями, узбеками, казахами.
Їґіт Ґюнал, 21 рік, студент, Стамбул:
- Військові багато в чому праві. Але я не думаю, що з ними було б краще. Вони навчилися тільки диктатури.
Туреччина надто різна. Коли я служив у армії, у нас був хлопець із провінції Конья. Він навіть кока-коли у своєму житті не бачив, тішився наче немовля. Із гігієною в них теж не дуже. Гадаю, Ататюрк не хотів розвивати південь і схід країни, бо там живуть багато курдів. Я вже мовчу про відсталість районів на турецько-сирійському або турецько-іракському кордонах.
Алекс Ваннекен, викладач німецької мови, 39 років, Осло:
- Мене засмутили новини про арешти. Жандарми й військові - єдині, хто хоч якось підтримує порядок у Туреччині.
Поїхати до цієї країни наполягала дружина. Фіона - акушер-гінеколог, ми поїхали позаторік за програмою медичної допомоги Туреччині. Хотіли побачити інший клімат. Нас спочатку направили у Східний Тавр - гірський масив на південному сході. Я мав викладати й розповідати дітям про "західні цінності". Але я не мав кого вчити. Більшість ходили до ісламської школи, у мене була група з шести дітей. Та й ті погодилися прийти, бо їм пообіцяли, що роздаватиму жуйки та фотографії "Полароїд".
Коли побачив, як діти граються з вуличними котами й собаками, а потім їдять немиті фрукти, зайшов у двір, щоб пояснити матері про глисти. Мене прогнали. Після того дружина боялася піти до крамниці. Гуляли з дитиною лише біля жандармерії. Потім познайомилися з француженкою-педіатром. Вона розповіла, що перед нею був педіатр-турок. Його вбили після того, як в одній родині померла дитина від раку. Батьки звернулися, коли метастази були вже на обличчі. У такі речі не лізе навіть жандармерія.
Я не мав кого вчити. Більшість ходили до ісламської школи, у мене була одна група з шести дітей
Дружина пояснювала дівчатам, що робити, коли місячні. У них не було прокладок. Радила виварювати тканину, щоб не було інфекцій. Одна дівчинка так і зробила. Але коли це побачили її рідні, Фіоні почали погрожувати.
У Таврі ми витримали два місяці. Переїхали до Стамбула. Я викладав у коледжі. У турецьких студентів гостріший розум, вони краще ставляться до викладачів і дисциплінованіші за європейських. Але на мене якось напали під будинком і побили - зламали два ребра, руку, вибили зуба. Урятувало те, що жандарми робили обхід і почули крики.
Ісламський схід країни, на який махнув рукою Ататюрк, сильніший у своїх переконаннях. Дівчата приходили до мене на лекцію, а виходячи за університет, одягали хіджаб. Студенти з різних регіонів майже не спілкуються.
1,121 млн військових у турецькій армії та поліції. Це друге після США за чисельністю військо в НАТО
2 
1
Коментарі