Коли востаннє купували продукти?
- Ой, вже й не згадаю. Але я в курсі усіх цін. На робочому столі постійно лежать роздруківки різних моніторингів. Продукти купує дружина, вона мені весь час скаржиться на ціни. Усі мені кажуть, що ціни на продукти високі. Але ж за цінову політику відповідає Міністерство економіки, а не наш комітет. Ми відповідаємо за захист конкуренції. Якщо конкуренти завищують чи занижують ціну на товар, тоді ми й втручаємося. Торік таких випадків було 3 980 - на 20 відсотків більше, ніж 2008-го.
Усі щодо завищення ціни?
- Справ щодо заниження цін в Україні взагалі не буває. Хоча в Європі антимонопольне відомство переважно розслідує саме "хижацьке ціноутворення". Це коли на ринку підприємці домовляються між собою викинути когось. Вони занижують ціни на свої товари чи послуги, щоб конкурент збанкрутував, а тоді встановлюють завищені ціни, щоб повернути втрачене.
Як виявляють необґрунтоване підвищення цін?
- До нас має надійти заява від громадян про підвищення цін або про неправомірні дії конкурентів, державних установ чи від Кабміну. До розгляду приймаємо лише письмові заяви, хоча люди постійно телефонують зі скаргами. Проводимо розслідування і, залежно від його результатів, приймаємо рішення на засіданні Кабінету міністрів.
Із якими труднощами стикаєтесь найчастіше?
- Нема спеціального державного відомства, яке відслідковувало б цінову ситуацію. Усе розкидано по кабінетах і закладах. А в результаті, коли просимо надіслати нам певну інформацію, то вона просто відсутня. Доводиться все збирати самостійно. На це йде багато часу.
Ще одна проблема - у нас нема культури конкуренції. Конкуренти не звертаються із заявами і скаргами в антимонопольний комітет - це вважається ознакою поганого тону. Хоча за кордоном це першоджерело інформації. Ми не отримуємо вчасно даних про те, що відбулася змова на ринку. А ще за змову між суб'єктами господарювання досі не передбачено кримінальної відповідальності.
Фірма "Геракл" перед новим роком накрутила ціну на лимони. Оштрафували її на 100 тисяч гривень
Скільки часу потрібно Антимонопольному комітету, щоб відреагувати на необґрунтоване підвищення ціни на певний продукт?
- Ми збираємо інформацію про цінову політику від усіх ключових учасників на продуктових ринках. Справу про олію два роки тому розслідували п'ять місяців. Виявили, що замість сотні маслобоєнь, як нам розказували, є дві компанії, які є монополістами. Це "Кернел-трейд" і "Сантрейд". Оштрафували кожну на мільйон гривень.
Які штрафи передбачені тим, хто необґрунтовано підвищує ціни?
- Комітет може оштрафувати до 10 відсотків від річного доходу, а територіальні відділи - не більше, ніж на 17 тисяч гривень. Це неправильно, і ми підготували відповідний законопроект, щоб відділи мали такі ж права. Усього 27 відділів комітету в Україні.
Фірма "Геракл" перед новим роком накрутила ціну на лимони. Оштрафували її на 100 тисяч гривень.
Зараз досліджуємо, хто підвищив ціну на гречку й овочі, уже порушили справу проти тих, хто підвищив ціну на цукор. На засіданні Кабінету міністрів приймемо рішення, а потім назвемо компанії - таке наше правило.
У Європі встановлюють мінімальну і максимальну вартість продукту, яку не можна порушувати. А як у нас?
- У нас є вільні і регульовані ціни. Регульовані визначаються місцевою владою. На молоко визначено мінімальну й максимальну ціну. Сюди ми не втручаємося, можемо тільки радити.
Чому подорожчали овочі?
- На ринку овочів немає монополістів. У першу чергу, це - сезонність. По-друге, чимало овочів згнило. В Україні дуже серйозна проблема із їх зберіганням. Тому доводиться завозити з-за кордону.
Щойно виникає цінова криза, одразу всі кричать: де антимонопольний комітет?! Насправді повинні працювати міністерства. Міністерство аграрної політики на тому ж ринку цукру має створити такі інвестиційні умови, щоб кожен хотів виробляти цей продукт. Тоді ми не будемо спостерігати, як цукровий ринок щороку звужується.
3 
1
Коментарі