— Не можу втриматися, коли бачу м'ясне. Їм ковбасу щодня, хоч знаю, скільки в ній хімії.
Подруга порадила зробити горохову. Без м'яса, готується легко. Коли подала до столу, син подумав, що це магазинна варенка, — розповідає 46-річна Людмила Маркіян із Шостки на Сумщині.
Дві склянки яскраво-жовтого гороху заливає чотирма склянками гарячої води. Варить без солі 1,5 год. Що 15 хв. помішує, щоб не приставав до дна.
Вичавлює сік із великого буряка. 3 ст. л. соку змішує з половиною склянки рафінованої соняшникової олії. Додає 5 подрібнених зубців часнику, по 2 ч. л. солі та коріандру, по дрібці мелених чорного перцю та мускатного горіха. Збиває блендером до однорідної маси.
— Часнику даю стільки, щоб перебив запах гороху. Тоді ковбаса має м'ясний аромат. Хто любить, щоб горох було чути, часнику можна класти один-два зубці. Буряковий сік додаю для кольору. Має вийти блідо-рожева. Як передати, ковбаса нагадуватиме кров'янку.
Зрізає верх пластикової пляшки, стінки зсередини змащує олією. Заливає горохову масу, ставить у холодильник на годину
— У морозилці маса схоплюється за 10 хвилин. Ковбасу з пляшки діставати легко, достатньо нахилити — і вислизає сама. Нарізую кільцями, можна класти на хліб. Як довго тримати в теплі, втрачає форму, нагадує паштет. А за смаком — лікарська ковбаса. Такого присмаку надають спеції. Ситніша за магазинну варену з крохмалю й туалєтної бумаги. Білка точно більше — таку й у піст можна готувати.
2 
1
Коментарі