Пливе по Нілу черепаха, а на її панцирі — змія. Черепаха думає: "Пливу повільно, бо мені важко, а ця гадюка сидить у мене на спині й тільки на сонечку гріється. Скинути б її у воду! Та як вона тонутиме, вкусить мене, і я помру". А змія міркує: "Ця черепаха — велика, тупа й жирна. Так повільно пливе, а я мушу смажитися на цьому пекучому сонці. Вкусити б її! Та якщо вона помре, я теж втоплюся". І пливли вони так довго-довго. Тож вип"ємо за щиру жіночу дружбу!
вівторок, 03 січня 2006
13:21
Тост
×














Коментарі