Першими задокументованими жертвами хімічної зброї в історії людства стали солдати Римської імперії 256 року. 19 римлян загинули в тунелі від отруєння токсичним димом, обороняючи місто Дура-Европос на річці Євфрат. Це сучасна Сирія. Серед загиблих був і один перс із армії, що тримала фортецю в облозі.
Воїни останньої доісламської перської держави Сасанідів, яка існувала з 224-го по 651 рік, відбили місто Дура в римлян. Для останніх воно слугувало військовою базою, мало довкола стіни понад метр завтовшки. Перси почали рити тунелі під цими мурами, щоб їхні війська могли потрапити до міста. Копати почали із цвинтаря за 40 м.
Перші дослідження останків солдатів науковці здійснили у 1920–1930-х. Складені на купу тіла 20 воїнів виявив і вперше описав французький археолог Робер дю Месніль дю Б'юїссон. Він вважав, що полеглі загинули від мечів. А після сутички перси підпалили тунель і таким чином відтіснили римських вояків. Теорію про пожежу підтверджують знайдені залишки сірки й гірської смоли.
Припущення дю Месніля нещодавно поставив під сумнів історик Саймон Джеймс із університету англійського міста Лестер. Він вважає, що солдати не наважилися би на сутичку в тунелі, в якому навіть не могли стати на повен зріст. Положення тіл воїнів теж суперечить висновкам, що вони втекли або згоріли живцем.
— Ці тіла лежали одне на одному невипадково. Їх навмисно склали на купу, — каже Джеймс.
Він дослідив старі документи й рукописи про облогу міста Дура й зумів відтворити хід подій у тому тунелі 256 року.
— Римляни почули, як під ними перси копають свій тунель, і вирішили рухатися в зустрічному напрямку, — розповідає Джеймс. — Римський тунель був близько до поверхні — вони планували напасти згори. Та перси почули наближення ворога і влаштували пастку. Вони запалили вогонь і за допомогою міхів направляли дим у тунель римлян. У вогонь кинули сірку та смолу. Римляни задихнулися від сірчаної кислоти, що після вдихання отруйного диму утворилася в їхніх легенях. Та ж доля спіткала й одного перса. Смерть була миттєвою. Коли дим вивітрився, перси вирішили завалити тунель, виритий римлянами. Для цього вони склали всі тіла на купу. Через поспіх не взяли навіть гаманців загиблих ворогів. Поряд лежав мертвий перський воїн — загинув, бо розпилював отруйний газ.
— У давньому світі часто застосовували хімічну зброю, — зазначає американська історик Адрієн Меєр зі Стенфордського університету, штат Каліфорнія. — Один із прикладів — битва 189 року до нашої ери. Тоді греки підпалили куряче пір'я й за допомогою міхів направили дим у тунелі, що їх викопали римляни. Зброя з нафтохімічних продуктів була поширеною й на Близькому Сході.
3 
1
Коментарі