"Ми не платимо податків, доки у владі немає наших представників"

На листопадових проміжних виборах до Конгресу США республіканці здобули переконливу перемогу. Їм допоміг громадський рух ”Tea Party movement”, назву якого  можна перекласти як ”Рух чайна партія” або ”Рух чаювання”. Він виник торік як консервативне відгалуження Республіканської партії. Головні принципи: дотримання конституції, свобода особистості, обмеження уряду, економічна свобода. Чаювальники переконані, що Податковий кодекс має бути простим і коротким — не більшим за розміром, ніж конституція. А це — 4,5 тис. слів.

Назва руху походить від так званого Бостонського чаювання, англійською — Boston Tea Party. 16 грудня 1773 року американські колоністи викинули в гавань Бостона ящики з чаєм, що належали англійській Ост-Індській компанії. Це викликало кризу і стало ”спусковим гачком” вибухового розвитку подій. Можна сказати, що незалежність США почалася з Бостонського чаювання.

Напруга між Великою Британією та її північноамериканськими колоніями почалася в 1760-х, коли парламент посилив податковий тиск задля збільшення прибутків метрополії. Але згідно з британською конституцією, піддані можуть оподатковуватися тільки за згодою свого представництва в парламенті, якого у них не було. Тому колоністи висунули гасло ”Ні оподаткуванню без представництва!”

Сьогодні рух чаювальників — це об’єднання тисяч регіональних ініціатив, громадських організацій та груп. Деякі з них утворилися на базі спільнот прихильників білого домінування — расистів, противників міграції, білих фашистів. Чаювальники не мають центрального керівництва, а координують свою діяльність завдяки сучасним засобам телекомунікацій.

Рух чаювальників не є політичною партією, і кандидати від нього не балотуються ні в Конгрес, ні на інших виборах. Проте деякі республіканські кандидати користуються підтримкою руху. ”Чайна партія” налічує десятки мільйонів прихильників, а попередні вибори (праймериз) показали, що ця сила набирає обертів. Її головна ідея: доки немає у владі наших представників, ми не платитимемо податків.

Рушійна емоція чаювальників — це злість на президента Обаму, який, по-перше, не білий, по-друге, неправильно використовує кошти платників податків. Відповідно до опитування, 18% чаювальників — це люди з достатком вищим від середнього і освітою кращою за середню. Вони переважно білі, консервативних поглядів і поважного віку. Їх єднає думка, що уряд має забагато влади і контролю над їхнім життям.

”Чайна партія” є технологічною організацією, що робить свою справу через комунікатор ”Скайп” і соціальні мережі ”Фейсбук” та ”Нінґ”. Є дві сотні регіональних лідерів, які збираються на телефонній конференції раз на тиждень, обговорюють ідеї і планують спільні акції.

У мережевої структури чаювальників є свій ”гуру”. Це 75-річний Рон Пол, доктор медицини, конгресмен від Республіканської партії, автор бестселерів ”Революція: Маніфест” (2008) і ”Кінець ФРС” (2009).

Рон Пол виступає за лібералізацію економіки. Він дав обіцянку ніколи не збільшувати податків і урядових витрат. В соціальній політиці він є противником абортів і обмежень на володіння зброєю. Вважає, що протягом останнього століття Сполучені Штати прямують до диктатури.

Кандидатура Рона Пола має потужну підтримку інтернет-користувачів. З жовтня по грудень 2007-го він зібрав $19 млн пожертв на свою виборчу кампанію й випередив усіх інших республіканських кандидатів на президентський пост. Причина такого успіху в тому, що він є виразником інтересів працюючого американського середнього класу, а не люмпенів та олігархів, яких ці люмпени й обирають у владу за подачки або обіцянки.

На теперішньому етапі рух чаювальників тісно пов’язаний із республіканцями. Проте з часом він може стати самостійною третьою силою. Близько 70% навернутих у рух приходять від республіканців через втрату довіри до їхніх лідерів. На відміну від республіканських угодовців, Рон Пол видається найпридатнішим для творення свого, третього курсу. Йому загрожували фізичною розправою за жорстку позицію щодо нелегальних мігрантів. Його відкрито висміювали інші республіканські кандидати під час президентської кампанії-2008 за вимогу припинити іракську війну та інші американські інтервенції. Пол наполягав, що за конституцією тільки Конгрес має право оголошувати війну, а тому всі поточні військові авантюри — антиконституційні.

Чаювальники сподіваються на повернення добрих часів свободи. Їхнє гасло: ”Повернімо нашу країну!”. Вони вірять, що на президентських виборах 2012-го їхній кандидат зможе перемогти і спрямувати США до оздоровлення. Ці надії небезпідставні: 20 лютого за підсумками попереднього голосування, проведеного серед членів Республіканської партії, конгресмена Рона Пола обрали кандидатом на посаду президента на виборах-2012. Якщо ця динаміка збережеться, то за два роки американський середній клас влаштує президенту Обамі незабутнє чаювання.

Зараз Ви читаєте новину «"Ми не платимо податків, доки у владі немає наших представників"». Вас також можуть зацікавіти свіжі новини України та світу на Gazeta.ua