 |
 |
Киянин Володимир Левчук 20 років працює Дідом Морозом. З 2002 виходить під ялинку на Майдані. Заробляє по 20 гривень за знімок. Замовити його додому на 20-30 хв. можна за 500 грн.
"З 20 грудня по 20 січня ходжу у відпустку. Ніхто на роботі не проти. Знають, що я Дід Мороз", - каже Володимир Левчук. - Бороду свою запустити не можу. Волосся біле, як молоко, а щетина чогось не сивіє.
Маю сині очі. Дітей це заворожує. Ніс і щоки червоною помадою підмальовував. Тепер використовую грим, як у клоунів. Ввечері стираю молочком для зняття макіяжу".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Серед Дідів Морозів на Майдані під ялинкою страшна конкуренція
Згадує 5 найцікавіших історій про дітей.
1. Бідні діти вірять у Діда Мороза більше, бо сподіваються на диво. Багаті нічого не чекають від завтрашнього дня. У них пусті очі. Торік одній 10-річній дівчинці тато трикімнатну квартиру подарував. Дитина навіть не усміхнулась. Я їй акт купівлі-продажу вручив, а вона даже у руки брать не захотіла. Образилсь і пішла в свою кімнату.
2. Торік прийшов до сина бізнесмена. Вони живуть у дворівневій квартирі на Оболоні. У кімнату заходжу, а звідти нянєчка заплакана вибігає. Спочатку не вкурив, що там за монстр живе. Кажу: "Петрику, розкажи віршик". А він: "Я не папугай, щоб віршики розказувати. Давай подарок і вали". Дістаю конструктор лего, а він возмущається: "Я робота просив. Що за хєрню ти мені приніс?
3. Років десять тому діти просили цукерок і мандаринів. Тепер пишуть: "Дай мені грошей, татові принеси нову машину, мамі мобільний". 6-річна Валя написала: "Дєд, купи мені сапожки розові на каблуку і телефон самсунг з великим екраном".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обирати подарунки треба за законами нумерології
4. У 2007 році їздив в дитбудинок під Житомиром. Організатори платили 700 гривень, я взяв тільки сотню на бензин. Там діти просили в листах, щоб їм маму подарував, сестричку допоміг знайти. Один хлопчик написав: "Нічого не принось. Забери у нас тата, бо він маму б'є".
5. Часто на вулиці бачу бідних діток. Морозно, а хлопчик грається на майданчику у дірявій осінній куртці. У торбі завжди маю пару шоколадок. Дарую йому шоколад. Він радіє. Бо бачить його тільки перед новим роком, якщо мама-алкоголічка з роботи донесе.
Зараз Ви читаєте новину «"Давай подарок і вали" - 5 історій з життя столичного Діда Мороза». Вас також можуть зацікавіти свіжі новини України та світу на Gazeta.ua
 |
 |
Читайте новини у зручному для Вас форматі:
Почуваюся ніяково, коли до мене говорять російською. Зазвичай переходжу на мову співрозмовника. І майже фізично відчуваю сором, що не вмію триматися своєї....
В нічному трамваї підсідає дебелий дядько в камуфляжі. Пахне потом й перегаром. Сказав, шо афганець, попросив "памочь". В гаманці сотка однією купюрою - відповіла, не маю....
Copyright 2006 - 2012 "Газета.ua"Дизайн сайту e-design Хостинг-провайдер: Besthosting
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв Gazeta.ua дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на Gazeta.ua, відкрите для пошукових систем. Посилання та гіперпосилання повинні міститися виключно в першому чи в другому абзаці тексту.
Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить посилання на агентства "Iнтерфакс-Україна", PHL та Reuters у будь-якiй формi суворо забороняється. Матеріали з позначкою (PR) друкуються на правах реклами.
Коментарі, що не суперечать загально визнаним моральним і етичним нормам, публікуються вільно. Коментарі, що порушують правила, ображають інших учасників дискусії або третіх осіб, містять нецензурні вислови або спам будуть вилучені модератором.
Якщо Ви НЕ АВТОРИЗОВАНИЙ користувач, Ваш коментар буде відображено разом з першими трьома сегментами Вашої ІР-адреси. Щоб приховати власний ІР, необхідно авторизуватись
Додавати зображення та лінки до коментарів можуть тільки авторизовані користувачі