Безкоштовно напиватись на фуршетах простіше взимку й навесні

27-річний киянин Олександр щотижня буває на фуршетах. П'є і їсть у мистецьких галереях. Він поділився з кореспондентом журналу "Країна" досвідом, як безкоштовно напиватися, зберігаючи імідж інтелігента

На перший фуршет я потрапив п'ять років тому. Це було в Центрі сучасного мистецтва: якісь відео, інсталяції. Вино поставляв один із кримських заводів - певно, вони вважали за честь наливати на території Могилянки. Уже через півгодини біля однієї з інсталяцій ми акапельно виконували романси.

У простеньких галереях подають дешеве вино у пластикових стаканчиках. Ознака гламурної галереї - бокали. Багато закусок: виноград, маслини різних сортів, м'ясо. У дорогих закладах зазвичай розлив безлімітний.

Для закритих фуршетів слід мати фіктивну "корочку" преси. Один хлопець зробив собі посвідчення газети "Захист праці" і ходив на всі фуршети в УНІАН. Агентство промоніторило і не знайшло жодної його публікації. Після цього хлопця занесли у "чорний список". Тому я надаю перевагу розливам, де вхід вільний.

У фуршетників є свій етикет. Зливати недопите вино у свій бокал непристойно. Чекай, доки нову порцію принесуть.

На початку вечірки треба вдати, що цікавишся виставкою. Пити невимушено. Хороший тон - обговорити виставку, похвалити чи розкритикувати її, назвали лайном. Робити це треба з показово впевнено. Не можна вдаватися до обивательських коментарів, типу "що за лажа, знову члени виставили, хіба це мистецтво?"

У зимово-весняний сезон найбільше розливів. Буває по три-чотири фуршети на тиждень. А за весь серпень якщо трапиться кілька виставок, то добре.

Про розливи дізнаюся з інтернету. На сайті fotokiev.info анонсують усі фотовиставки. Є сайт "Бесплатный Киев", жж-спільнота kiev_afisha. Та частіше запрошують друзі.

Розпізнати фуршетників неважко. Переважно це підстаркувата спита богема, колишні митці. Одягнені по моді 1990-х, мабуть, відтоді не міняли свого гардероба. Запухле обличчя найкраще видає їхні наміри.

Відвідуючи галерею вперше, намагаюся дізнатися, де туалет. Якщо немає, йду на розвідку в сусідні дворики.

Останні кілька разів у галереї "Карась" не наливали. Гадаю, той галерист не розбирається в мистецтві. Якщо так і далі піде, я туди ні ногою.