??Тернопільський студент Олексій Каратєєв з своєю подругою з Запоріжжя Юлею Лейко автостопом проїхали до Сибірського озера Байкал та повернулися назад до України. Хлопець розповідає про життя народів азійської частини Росії, з якими спілкувався під час подорожі.
Корінні алтайці живуть в невеликих поселеннях недалеко Монголії. Це народ, який досить добре зберіг свою традиції і мову за часів Союзу. Розказували, що радянська влада тут тільки рахувалася. Насправді ж села продовжували жити за своїми правилами.
Якщо алтаєць нап?ється, то тверезіє через тиждень, це нам водії розповіли. Мовляв організм настільки непривиклий до алкоголю, що не може швидко з ним справитися. Ми на власні очі переконалися в цьому, коли прийшли пішки на Шавлінські озера. Там провідники-алтайці привели на конях групу литовців. Ті пригощали коньяком. Ми випили пляшку на 12 чоловік. Такої дози вистачило, щоб провідники сп?яніли.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Соловки їздять з ваніліном та без жінок
Таджик Саід, який підвозив нас по кемеровській області Росії, розповів, що його співвідчизники тікають сюди від злиднів. В його рідному селі, недалеко від столиці країни Душанбе, вмикають світло на кілька годин в добу. В Росії ж він заробляв добрі гроші, продаючи картоплю. Казав, що старається заробляти якнайбільше – щоб допомогти батькам. Там така традиція, ніби змагання між дітьми – хто більше мамі і татові поможе. Їх треба утримувати за свої гроші, а найкраще взяти до себе додому – тоді громада тебе більше поважає.
Таджики - мусульмани. Саід розказував, що коран вчить допомагати мандрівникам, особливо іноземцям. Через це таджик нагодував нас в кафешці, а коли приїхав до Новокузнєцка, чекав біля нас на трасі, поки не зупинимо наступну машину. За такі вчинки Аллах має бути до нього милостивий.
В Бурятії наскільки добре родить полуниця, що тамтешні люди практично нічого окрім неї не вирощують. Інші овочі і фрукти купують за гроші, отримані з її продажу. Нам про це розповів тамтешній „омонівець", який підвозив до Улан-Уде. Віз додому банки з полуничним варенням. Поставив в кухню, то за ніч вони повибухали – забризкали всі стіни. Напевне, розтряслися в багажнику.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вода. Якби це була горілка, я був би вже мертвий
Буряти - буддисти. Як і мусульмани – дуже добре ставляться до мандрівників. Один з водіїв вгощав національною стравою – „позами". Це щось подібне на пельмень, тільки набагато більші. Всередині мішечку з тіста – гостре м?ясо. Зверху дірочка, в яку заливають соус. Спочатку випиваєш соус – потім їш решту.
В Іволгінському доцані, бурятському храмовому комплексі буддистів, похоронений їхній духовний вчитель – лама. Розповідають, що він помер в позі лотоса, в стані медитації. Так його і поховали. А коли через 70 років, за заповітом, розкопали, то виявили що тіло не розклалося. Один далекобійник навіть запевняв що доторкався до нього і воно було теплим.
1 
2164
Коментарі
1