Голодомор — це сумна і болісна сторінка нашої історії. Її потрібно ще відкривати, робити на цьому особливий наголос. Адже історія України – справжня об'єктивна історія України з точки зору власне України – ще жодного разу не була написана і представлена в повному обсязі для цілого нашого народу єдиною такою лінією, на якій можна було би виховати кілька поколінь.
Весь час Україна входила до складу більш потужних сусідніх країн, а історія України писалася істориками з огляду на тимчасову колоніальну владу. Тому сказати, що такі сторінки історії як Голодомор заповнені, можна буде лише тоді, коли кожен громадянин України далеко на сході країни, на заході, на півдні усвідомить, що це також і його трагедія.
Навіть якщо його батьки приїхали в Україну пізніше, і ніхто з родини не був репресований чи розстріляний, але все одно – це його трагедія. Бо це – спільна трагедія цілого народу. Через такі трагедії ми підійшли до незалежності, і в нинішній Україні, на щастя, такі злочини вже неможливі.
Наша пам'ять – це велике нагадування про недопустимість будь-якої тоталітарної влади чи будь-якого режиму, які в ім'я якоїсь великої ідеї, великої мети, жертвують мільйонами людей, як це було у випадку Радянського Союзу. Одне втрачене життя окремо взятої дитини перекреслює всі ці "великі" цілі.
Для України повністю помилковими були рішення про продподатки, продрозверстки, проведені Радянським Союзом. Українці були окремим народом, який цілком міг собі дати раду при умовах іншої влади. Терор і примусове залучення до радянського концтабору було нам зовсім непотрібне. Мільйони безвинних жертв були принесені нами… Але нам, українському народу, вони не були потрібні.
Часто буваючи в Польщі, спостерігаю, як поляки ставляться до таких моментів в їх історії, як наприклад Катинська трагедія. Вони на рівні держави, на рівні цілого народу вимагають вшанування пам'яті жертв своїх трагедій, вимагають вибачень від тих режимів, які спричинили людські втрати. Вимагають всесвітнього визнання цих подій. Я хотів би, щоб українці теж були дуже принциповими в питаннях Голодомору.
26 листопада запаліть свічки пам'яті, щоб кожен своїм власним прикладом посприяв, аби ця сторінка історії була освітленою та усвідомленою.
Нам важливо пам'ятати. Не треба думати про це весь час, але коли приходить річниця вшанування — треба вшановувати. Треба згадувати про це, ставити свічку і бути в цьому одностайними в межах всього народу.
Тому я прийду в суботу о 14-й годині до метро Арсенальна, щоб разом із іншими пройти скорботною ходою до Національного меморіалу жертв Голодомору в пам'ять про дітей, вбитих і ненароджених внаслідок геноциду '32–33 років.
Зараз Ви читаєте новину «Українцям не було потрібне примусове залучення до радянського концтабору». Вас також можуть зацікавіти свіжі новини України та світу на Gazeta.ua
 |
 |
Депутати Європарламенту заявляють, що Україною керують олігархи, і це, на їхню думку, заважає розвитку країни....
У Києві зірвали перший український гей-парад....
Національний банк України очікує притоку іноземної валюти до країни завдяки проведенню Чемпіонату Європи з футболу ...
Заяви Віктора Януковича про те, що Україна відповість на критику з боку Євросоюзу - це блеф....
Читайте новини у зручному для Вас форматі:
Ухваленням 22 травня Постанови "Про Основні напрями бюджетної політики на 2013 рік" депутати правлячих парламентських партій продемонстрували, що жодних своїх передвиборчих обіцянок, які ніби з рогу достатку уже ...
У трамвай зайшла розтріпана жінка і зразу: - Людоньки, голубоньки, подайте, хто скільки зможе, онкохворим дітям, - монотонно і голосно провадить. - Ви ж розумієте, не дай Бог на їх місці опинитись....
Ознайомившись з проектом "Закону про засади державної мовної політики" за авторства українофобів з Партії регіонів, у мене виникло питання, чи народні депутати насправді не розуміють абсурдність своєї пропозиції, чи це ...
Батьки купили хату в покинутому селі за 30 тисяч гривень. Замість ближніх сусідів — порожні обійстя. Є три великі ставки, в яких нікому ловити рибу....
Моя студентська подруга Люда дуже любить Україну. Їй простіше — вона любить її з-за кордону....
Свого часу мені випало пропрацювати цілий семестр у Техаському університеті в Остині....
Шість років тому до сусідки приїхав у гості Клаус Гарке з Берліна. Я любив послухати спогади старого німця про війну....
- Якщо тут нема Амосова, я цю книжку порву, - погрожував 8-річний тоді син....
Copyright 2006 - 2012 "Газета.ua"Дизайн сайту e-design Хостинг-провайдер: Besthosting
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв Gazeta.ua дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на Gazeta.ua, відкрите для пошукових систем. Посилання та гіперпосилання повинні міститися виключно в першому чи в другому абзаці тексту.
Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить посилання на агентства "Iнтерфакс-Україна", PHL та Reuters у будь-якiй формi суворо забороняється. Матеріали з позначкою (PR) друкуються на правах реклами.
Коментарі, що не суперечать загально визнаним моральним і етичним нормам, публікуються вільно. Коментарі, що порушують правила, ображають інших учасників дискусії або третіх осіб, містять нецензурні вислови або спам будуть вилучені модератором.
Якщо Ви НЕ АВТОРИЗОВАНИЙ користувач, Ваш коментар буде відображено разом з першими трьома сегментами Вашої ІР-адреси. Щоб приховати власний ІР, необхідно авторизуватись
Додавати зображення та лінки до коментарів можуть тільки авторизовані користувачі