Колишній в"язень 37-річний Володимир Сокол із Києва створив реабілітаційний центр у селі Будище Коропського району на Чернігівщині. Туди привіз 30 зеків, колишніх повій, алкоголіків, наркоманів. Шістьох власних дітей і чотирьох прийомних теж оселив там.
— Сам я став бандитом у 13 років, — розповідає біля одного зі столичних "МакДональдзів". — У 20 був правою рукою кримінального авторитета. Двічі мене чуть не вбили. Куля в машині пройшла навиліт між сидіннями.
Володимир невисокий, одягнений у шкіряну куртку та сині джинси. Запрошує до машини. Телефонує помічникові Юрі, аби приніс ключі. Підходить худорлявий Юрій з фіксами на зубах, відчиняє дверцята. Володимир сідає на місце водія, принюхується, шморгає носом.
— У мене картошка в машині, — відчиняє вікно. — Ми в Кременчук будемо їхати, то Юра мамі своїй набрав.
Володимир Сокол має будинок у Києві. Здає його в оренду. В Будищі купив 6 га землі та шість хат.
— У тих краях вони дешеві, коштують від 1 до 10 тисяч гривень. Створив реабілітаційний центр "Точка отсчета". Для дружини та дітей купив дім за 26 тисяч гривень.
У містечку для зеків живуть 30 колишніх в"язнів, наркоманів, алкоголіків, повій, ВІЛ-інфікованих. Реабілітація триває рік. Упродовж цього часу їм заборонено курити, вживати алкоголь, наркотики, займатися сексом.
— Свиней годуємо. У минулому році хлопці їздили сало та м"ясо продавати. Картоплю саджаємо. Коза є, козел і козенятко. Корову хочемо купити. Недавно бройлерів порізали, понаїдалися, — гладить свій округлий живіт.
Дістає з кишені джинсів телефон. На екрані показує свої фото в кольчузі та шоломі.
Коза є, козел і козенятко. Корову хочемо купити
— Із колишніми ув"язненими проводимо лицарські турніри. Я у шоломі схожий на Шрека, — сміється. — У нас з"явився свій кузнєц Толік. Йому 24 роки, із них 13 — по тюрьмам. На останньому суді плюнув судді в обличчя, а міліціонера побив. Робив у в"язницях різний ширпотреб, а в нас робить кольчуги.
У реабілітаційному центрі є будинки для чоловіків, жінок, матерів із дітьми. Окремо мешкають три сім"ї.
— Одна жінка приїхала з груднічком. Дитя було без документів. Люди в селі за спинами говорили, що зеки органами дітей торгують. Зараз уже так не кажуть, поважають, — у вікно машини стукає Юрій, просить у Володимира мобільний. — Але не всі починають жити по-людськи. Був у нас перевірений роками хлопець, наче осьо Юра. Пішов до церкви, а тіло його завело в генделик. Через усе село його п"яного селяни везли на тєлєзі. Я того хлопця вигнав. Правда, потім знову прийняв. Він тепер у рот горілки не бере.
П"ять років тому Володимир створив театр P.S., у якому грають колишні зеки.
— Актори міняються. Хлопці та дівчата повивчалися, бізнесом почали займатися. Торік місяць із театром у Росії були, по лагєрям Тюменської області колєсілі. Але найбільше запам"яталися гастролі в Тернополі. Приїхали в часи помаранчевої революції. На рекламних афішах біля місцевого драмтеатру було написано: "Реальні історії, зіграні колишніми з/к". У місті влаштували хресну ходу проти нашого театру. Думали, приїхали за Януковича агітувати. Я ледве вмовив, щоб вистава відбулася.
Дружина загинула в автокатастрофі
4 травня 2009-го перша дружина Володимира Сокола, Тетяна, загинула в автокатастрофі. Він лишився з шістьома дітьми.
— Це сталося на мій день народження. Я його 12 років не празнував, бо у цей день убили кращого друга. Моя мама знайшла його в машині з мозгами в роті. А минулого року Таня з дітьми вирішила привітати мене. Якраз був у Києві. Приїхали із села, подарували мені рибацький чемодан, купили торт. Вечором зібралися вертатись у Будище. Я просив їх лишитися. Але Таня спішила додому. Вона заснула за кермом. Злетіла в кювет, врізалася в дерево. Двоє старших дітей сильно не постраждали, лише порізалися склом. А найменша, Даринка, отримала черепно-мозкову травму. Але швидко вичухалась. Коли їй було півтора місяця, вона втопилася. Таню відволікли старші діти, вона лишила Дашу у ванночці, воду не вимкнула. За 15 хвилин під водою мала вкрилась трупними пятнами. Лікарі констатували клінічну смерть, але підключили до апарату штучного дихання. Через п"ять днів я забрав її з лікарні абсолютно здорову.
За сім місяців Володимир одружився вдруге. У 29-річної Ольги четверо прийомних дітей. Її чоловік недавно помер від хвороби серця.
— Познайомилися на християнському сайті "Ін вікторі". Вона молдаванка з міста Рені на Одещині. Поїхав туди. У церкві оголосили помолвку. Через тиждень перевіз її з дітлахами та тещею в Будище. Весілля відгуляли без спиртного, але танцювали до ранку.
Зараз вона вагітна.
1 
1
Коментарі
4