У Качанівській жіночій колонії N54 на Харківщині пройшов фестиваль пісень, присвячений Клавдії Шульженко. З музею співачки в Харкові до колонії привезли її особистий патефон, сценічне плаття, платівки й афіші.
— Ми навіть не мріяли побачити речі Шульженко! — дивується засуджена Світлана Желєзняк, 30 років, яка веде концерт.
У колонії — звичайна сцена, акустична апаратура, м"які крісла... От тільки специфічний запах — суміш карболки та дезінфекційного засобу нагадує гостям, що це тюрма.
Для участі у фестивалі готувалися десятеро колоністок. Кожна вивчила по кілька пісень з репертуару Шульженко. Дехто з глядачів, слухаючи їх, розплакався. Двоє жінок у віці за 60 почали вальсувати.
Я ніби поговорила з бабусею...
Директор Харківського естрадного оркестру імені Анатолія Слатіна Олександр Григор"єв розповів колоністкам, як колись гастролював із Шульженко.
— Сприймали її всюди однаково тепло, — запевняє він. — Навіть у Прибалтиці, де росіян не любили.
Виконувачка обов"язків заступника начальника колонії Лариса Бобовнікова розказала, що більшість із жінок, які беруть участь у конкурсі, покарані за крадіжки. Є серед них і такі, що скоїли вбивства на побутовому ґрунті. Або розповсюджували наркотики. У цій колонії сидять уперше засуджені.
— Ми — покоління попси, — долучається до розмови 27-річна колоністка Олександра Нівко. — Але бабуся колись розповідала мені про Шульженко. Я ніби знову поговорила з бабусею...
24 березня Шульженко виповнилося б 90 років.
3 
1
Коментарі