"Беркутівці" покалічили три родини

фото: Олександра ЛІСКОНОГ

Хірург Івано-франківської обласної лікарні Андрій Перчик оглядає львів'янина Ростислава Бульдяка. Його побили в найпрестижнішому закладі відпочинку міста

В Івано-франківському центрі відпочинку "Пасаж Гартенбергів" уночі 21 січня "беркутівці" побили три сімейні пари.

Того дня львів'яни 34-річна Оксана і 31-річний Ростислав Бульдяки приїхали в Івано-Франківськ до друзів Сергія й Олександра. Чоловіки мають по дві вищі освіти. Ростислав працює юристом, Олександр — менеджер, Сергій — підприємець.

— Із Ростіком ми дружимо років вісім. Подружилися, коли служили офіцерами у Франківську. Ми були командирами рот в авіаполку. Потім покинули армію, пішли своїми шляхами. Але дружимо сім'ями, часто бачимося, — каже Олександр. Прізвища просить не називати, боїться тиску міліції. — Ростік дуже правильний, принциповий, чесний. В армії через це страждав.

— Ми посиділи у мене вдома, — розповідає 31-річний Сергій. Він теж боїться тиску міліції на свій бізнес. — Вирішили піти посидіти у "Пасаж". Пішли усі шестеро. Ніхто і не думав битися чи дебоширити.

"Пасаж Гартенбергів" — найпрестижніший центр відпочинку в Івано-Франківську. Розташований у центрі міста — у будинку Ігнатія та Давида Гартенбергів, тепер вул. Незалежності, 3. Найбагатші купці міста 1904 року накрили двір між маєтками скляним перекриттям, облаштували там кав'ярні і крамниці.

Кілька років тому "Пасаж Гартенбергів" відреставрували. Там є ресторан, бар, піцерія, кав'ярня, кінотеатр, центр дитячих розваг, нічна дискотека. Скрізь продають алкоголь. Ціни — середні по місту. Кава коштує 12 грн, гамбургер — 10 грн. Городяни кажуть, охоронці часто не пропускають до закладу іноземців. Зокрема тих, які мають темний колір шкіри або розмовляють на івриті.

— Нас теж не пустили. Їм не сподобався мій фейс, — каже Олександр. Він має під 2 м зросту, темне волосся, засмагле обличчя. — Мабуть, подумали, що араб.

— Я попросив пояснити, на підставі якого закону нас не впускають, — розповідає Ростислав. — Після цих слів до нас вийшли двоє "беркутівців". Скрутили Саші руки, оділи наручники. Я знаю, що перечити міліції — кримінал. Не сперечався, підняв руки. То мене кинули об асфальт.

Дружин, які намагалися захистити чоловіків, "беркутівці" відштовхнули.

— Я думала, так б'ють тільки у кіно, — говорить Оксана Бульдяк. — Ростік лежить, а той здоровенний лисий "беркутівець" товче його чоботями. Довкола зібралися зо 20 зівак, але боялися заступитися. Добре, що хоч "швидку" викликали, а то нас повбивали б.

Побитих забрали до лікарень. Діагностували забої внутрішніх органів, переламані носи, гематоми, переломи, вибиті зуби. Зараз Бульдяки знімають побої в обласній судово-медичній експертизі.

— Міліція провини не визнає, — каже Ростислав. — Ті "беркутівці" не вибачилися. Правда, у лікарню приходив їхній начальник Володимир Угринчук, просив владнати конфлікт "по-людськи".

— Я як колишній офіцер його розумію. Він не має відповідати за дебілізм підлеглих, — говорить Олександр. — Але хто відповідатиме за наслідки? Били лежачих, моїй жінці Юлі руку зламали.

Міліціонери з'ясовують деталі бійки.

— Ці шестеро відвідувачів були п'яні, поводилися неадекватно, лаялися. Тому їх і не пускали. Але вони намагалися відкрити двері ногами, — каже 47-річний Василь Гультайчук з обласної міліції. — Працівники "Беркуту", які чергували всередині, вивели їх, але вони спровокували бійку.

Городяни обговорюють бійку, однак бояться свідчити проти працівників міліції.