"У мене сильне здоров"я, — каже 48-річний В"ячеслав Келлер із міста Жмеринка Вінницької області. Він ночує під деревом між районним судом і залізничним вокзалом. — Але від постійного голоду і холоду відчуваю, що можу віддати кінці".
В"ячеслав виріс у родині військових. Служив у військах спеціального призначення. Опісля поїхав на заробітки до Росії, де працював будівельником. Батьки жили у квартирі N22 на вул. Івана Франка, 100 у Жмеринці.
— Я там досі прописаний, — говорить Келлер. — 2003 року померла мати. Батько спутався з однією жінкою і за півроку до смерті 2007-го переписав їй усе.
Улітку В"ячеслав приїхав до Жмеринки. Хотів відсудити свою частину батьківського помешкання, бо має право претендувати на четверту частину. Його брат живе в російському місті Нижньовартовськ.
Ночував на вокзалі — так міліція побила
— Найняв на останні 5 тисяч гривень адвоката, але зіткнувся з корупцією в суді, — розповідає. — Спочатку на судові засідання двічі не з"явився нотаріус, яка не мала права оформляти заповіт, знаючи, що в родині є два дорослих спадкоємці. Потім зі мною перестав спілкуватися мій адвокат Володимир Височанський. Урешті він не з"явився на останнє засідання. Гроші мені не повертає. У мене більше немає. Я будівельник, але в Жмеринці свої хлопці сидять без роботи. Жити ніде — та жінка поставила броньовані двері й не пускає мене. Ночував на вокзалі — так міліція побила. Тепер сплю тут, а мою справу відкладають.
Справу Келлера розглядає суддя Костянтин Шепель:
— В"ячеславу треба міняти адвоката, — каже він. — Я йому це особисто говорив.
Адвокат Володимир Височанський із донькою Аллою мають власну адвокатську контору. Віддавати гроші не хочуть.
— Не дамо, бо він їх проп"є, — каже Алла Володимирівна. — Віддамо його братові.
Городяни підтримують Келлера.
— Його хитає від голоду, але він справжній боєць, — каже Віталій Басюк, знайомий В"ячеслава. — П"яним його ні разу не бачив. Його батьки були ж офіцерами.
1 
1
Коментарі