У спорті чимало парадоксів. Скажімо, взяти та й пометати трохи диск, спис чи молот або поштовхати ядро для свого задоволення у вільний час навряд чи спаде на думку хоча б одній сучасній людині. Водночас згадані вправи є повноцінними олімпійськими дисциплінами — із чемпіонатами, тренерами, історією, майстрами та титулами. Пояснення просте: види людської діяльності чи розваг, з яких виросли спортивні метання, вийшли із загального вжитку. Ну не треба сучасній людині кидати щось тяжке на далеку відстань. І на близьку теж.
Зимові Олімпіади не мають тисячолітнього античного коріння, тому не містять у своїй програмі аж надто архаїчних дисциплін. Усе, в чому спортсмени незабаром змагатимуться в олімпійському Турині, є не тільки спортом великих досягнень, а й звичайною зимовою розвагою — сани, лижі, ковзани. Хоча... Коли востаннє ви бачили змагання бігунів на ковзанах? Нехай всього лиш по телевізору? Спростимо завдання: згадайте дистанції, на яких змагаються ковзанярі. На скільки метрів вони бігають і за якими правилами? Теж не знаєте?
Зникнути із телевізора – значить зникнути із життя
А мобільні телефони, чоловічі бритви, жіночі прокладки чи миючі засоби рекламують на тлі стрімких ковзанярських фігур? Ні, бо швидкісний біг на ковзанах сьогодні — "неформат". Забігам ковзанярів не під силу забрати телеаудиторію у серіалів, реаліті-шоу і навіть у передвиборних дискусій політиків. А зникнути із телевізора — значить зникнути із життя.
Хоча ковзани, звісно, не пропали зовсім. Я досі пам'ятаю всі дистанції класичного, малого та спринтерського багатоборства, орієнтуюся у рекордах. А імена легендарних Лідії Скобликової, Арда Схенка чи Еріка Хайдена для мене — не порожній звук. Тому й нагадую всім, що буде і таке видовище на зимових Олімпійських іграх. Дуже цікаве, хоча й "неформат".
От тільки наших там серед чемпіонів не буде.
2 
1
Коментарі