Одеситка Вікторія Сибір відновила гасло "Слава Україні" у себе на балконі

фото: Роксана ПАНАЩУК

Вікторія Сибір домальовує соняшники навколо гасла "Слава Україні" на балконі будинку №20, в якому живе, на одеській вулиці Дерибасівській

— У четвер опівночі раптом захотілося відновити гасло. Малювала до сьомої ранку — не могла зупинитися. На вулиці всю ніч горять ліхтарі й туристи сидять на літніх майданчиках ресторанів. Світла та уваги вистачає. Над малюнком іще багато роботи. Гасло треба більше навести чорним. До червоного тла додати жовтого чи помаранчевого, бо чорне на червоному виглядає сумно. Раніше соняшників було чотири, а тепер — багато. Їх треба домалювати червоним на пелюстках, щоби були виразніші. До малюнка додала калину. Про неї мене дідусь попросив, — розповідає 20-річна Вікторія Сибір.

25 вересня вона стоїть на балконі своєї квартири в будинку №20 на центральній вулиці Одеси — Дерибасівській. Наводить контури нового гасла "Слава Україні". Старе 13 вересня зафарбували білим невідомі у шкірянках. Пояснили: такий наказ начальника Приморської райдержадміністрації міста Івана Пастушка, бо малюнок псує фасад пам'ятки архітектури. Балкон виходить на Дерибасівську, а будинок розташований у найбільш людній частині вулиці, біля Міського саду. Проте в обласному управлінні охорони нерухомих об'єктів культурної спадщини пояснили, що будинок не є пам'яткою архітектури й не становить історичної цінності.

Вікторія надіслала запит на ім'я мера Одеси рекомендованим листом. Просила розібратися, хто й за чиїм дорученням замалював її балкон.

— Документів, що ті чоловіки якось пов'язані з владою, не показали, — говорить одеситка. — Будь-хто міг зафарбувати балкон і "прикритися" адміністрацією. У міліції зареєстрували заяву з приводу втручання в приватну власність. Правда, попередили, що розслідування не проводитимуть, бо немає складу злочину.

Лучше бы зарисовали маты на стенах памятников архитектуры

— Лучше бы зарисовали маты на стенах памятников архитектуры, — говорить 63-річний Геннадій Валерійович. — А те, що людина виражає любов до власної країни, — це нормально.

— Я уже боюсь белье на балконе сушить. Вдруг властям не понравится — приедут и конфискуют, — розказує Ірина, 23 роки. Мешка в будинку на Дерибасівській.

Вікторія Сибір продовжує:

— Після замалювання балкона багато одеситів знаходили мій номер телефону, дзвонили, писали на "Фейсбук", "ВКонтакте". Підтримували і люди зі Львова, Києва, Донецька, звідусіль. Були й негативні відгуки. Декому не зрозуміло, як онука комуніста може таке малювати. Мій дідусь Василь Сибір — ветеран Другої світової війни. Викладає в одеській мореходці. Люди не можуть змиритися, що він підтримує українську державність.

У кімнаті Вікторії стеля розписана різнокольоровими яскравими барвами, на люстрі висить "ловець снів". На стінах — портрети Висоцького і Че Гевари, плакати із Гаррі Поттером, Куртом Кобейном і персонажами серіалу "Друзі", фото з краєвидами різних міст світу.

— Людям на Дерибасівській завжди подобався мій балкон. Махають руками, фотографують, усміхаються. Часто чую з вулиці: "Героям слава!"

— Я очень обрадовался, когда на балконе опять появились подсолнухи и лозунг, — ділиться екскурсовод Олександр Бабич, 40 років. — Цей малюнок я показував туристам як цікавинку. Особливо подобався приїжджим із Москви та Санкт-Петербурга. Вони просять показати їм українське, відвести туди, де говорять українською. Особливо молоді росіяни. Вони сприймають Україну як окрему державу.

Від січня цього року Вікторія розмовляє українською:

— Інколи бувають проблеми. У супермаркетах дівчата-касири дивляться на мене як на неповноцінну. Переломним моментом була книжка Ліни Костенко "Записки українського самашедшого". Там була фраза: "Маєш країну — говори своєю мовою".