Після листа Клінтон Україна може повторити долю Білорусі

Керівник Держдепартаменту США Гілларі Клінтон написала листа ув'язненій Юлії Тимошенко, у якому висловила свою підтримку і пообіцяла боротись за її визволення. Це не особиста позиція глави зовнішньополітичного відомства, а позиція американської адміністрації. Чиновник такого рівня просто не має права висловлювати свої власні погляди.

Це мова жестів, адже лист не є офіційним, але став публічним. Він свідчить про те, що нас серйозно попереджають і кажуть виправити ситуацію.

Якщо говорити про наслідки цього листа для України, то варто подивитись на Білорусь і все стане зрозуміло. Думаю, що санкції щодо певних осіб з процесу Тимошенко вже ввели. Однак ми про них не знаємо, бо більшість з них приймають у непублічний спосіб. Можу посперечатись, що Родіон Кірєєв, Олена Сітайло, Лілія Фролова й інші, якщо захочуть в'їздну візу у Шенгенську зону або у США, то просто її не отримають. Упевнений у цьому на 100%. Ці санкції, скоріш за все, зараз приймаються тільки проти виконавців. Колись можуть дійти і до організаторів. Рівень санкцій повинен бути адекватним по відношенню до внутрішньої ситуації у країні. Поки що у нас є багатопартійність, зберігається певний політичний плюралізм, ще не відбулися вибори, відповідно вони не були сфальсифіковані.

Зараз санкції відповідають лише процесу над Тимошенко, але до офіційного рівня вони не дійдуть. Міністру закордонних справ чи президенту не заборонять в'їзд у країни Заходу. Це станеться, якщо розганятимуть людей і вони зникатимуть, як у Білорусі. Розривати стосунків з державою ніхто не буде, бо є необхідність комунікацій.

Мінуси справи

Тимошенко є одним з головних архітекторів ситуації, що склалась в Україні. Ті ж люди зі школи Віктора Медведчука, які зараз маніпулюють судовою системою, займались цим і при Тимошенко. Хто відповідав у її уряді за зв'язок із судовими органами і органами юстиції, той відповідає і зараз — це Андрій Портнов. Хто тоді хотів "нагнути" Вищу раду юстиції, той сьогодні її і нагнув. Хто хотів тоді отримати судову систему ручного режиму, той сьогодні її отримав. Екс-прем'єр сама спричинила цей правовий нігілізм. Її вклад був у це був великим. Для Тимошенко не повинно бути нічого дивного, тому що працюють тими ж методами, якими вона хотіла б працювати. Проте не змогла цього зробити. Можливо, у неї були моральні запобіжники, а тепер їх зняли і все реалізували.

Плюси справи

Тимошенко не стала символом політичної боротьби. Вона символізує боротьбу за справедливість, правосуддя у країні, нормальну судову систему, дотримання верховенства права і закону.

Політична конкуренція поки що нікуди не зникла, хоча її якість і гострота погіршились. А от правосуддя в Україні вже не є реальним. Усі бачать — якщо так нагнули закони по відношенню до Тимошенко, то всім іншим взагалі нічого не світить.

Зараз Ви читаєте новину «Після листа Клінтон Україна може повторити долю Білорусі». Вас також можуть зацікавіти свіжі новини України та світу на Gazeta.ua