"Ни минуты покоя" у нищенні українства

Спостерігаючи, як блискавично змінився політичний ландшафт України, майже не залишаючи в ній нічого українського, годі не зауважити, за цими щоденними діями добре розписаного плану чи режисури. Можемо тільки здогадуватися, хто є той режисер, хто розробляє погодинний графік нищення українства. Однак годі сумніватися, хто його замовив і хто є виконавцем. Ясна річ, що за виконанням цього плану у всіх сферах наглядають ”смотрящие”.

Однак теперішні українські владці, на догоду своїм хазяям у білокам’яній, виконують й іншу, набагато важливішу функцію — нищать саму можливість українців знову коли-небудь підняти голову. Нищать ”с пристрастієм”.

Тут і відбирання звання Героя України в Бандери та Шухевича, хоч би як хто до них ставився. Тут і демонстративне заперечення Голодомору як геноциду устами президента України! Хотів би я бачити прем’єр-міністра Ізраїлю, який засумнівається в Голокості. Це переписування шкільних підручників з історії для того, щоб в Україні українці не росли, а росли одні табачнікі. А під кінець — зацідили кріслом по парламентаризму, щоб не сміли навіть висуватися. Ну і квадратно-гніздові повальні арешти опозиції. Усякої — від ”бютівської” до ультра ”тризубої”. ”Під йолочку”, так би мовити.

Останнім акордом стало нівечення Державного гімну — під сам Новий рік, коли так чи інакше люди чи не раз у рік таки його слухають, він був обрізаний. Ну, викинули рядки ”згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, запануєм і ми, браття, у своїй сторонці” — ну і що?

Головною рисою всього цього шабашу є те, що не минає і дня, щоб людей не ”били в рило” — саме так — бо це технологія деморалізації, що має на меті не дати отямитися. І так будуть ”бити по рилі”, доки зможуть.

От наступним актом такого ”опускання” стала ініціатива переписування і перших рядків гімну. А потім стане зміна прапора на совєтський, як у Білорусі, та й герб змінять — може, домалюють до тризуба пальму Мєрцалова. Або зроблять щось на зразок глобуса України в будяках — як у Лукашенка.

Та все це були б жарти, якби не було так сумно. І не тому, що робиться все це, щоб догодити кремлівським суперменам. Сумно тому, що ті, хто це робить, так ніколи й не стануть українцями. Чи просто людьми культури та традиції.

Зараз Ви читаєте новину «"Ни минуты покоя" у нищенні українства». Вас також можуть зацікавіти свіжі новини України та світу на Gazeta.ua