Сюжет: Війна у Лівії

Військова техніка Лівії вироблена у 70-80-х роках минулого століття

Фото: Reuters

Прихильники лівійського лідера Муамара Каддафі оплакують загиблих військових унаслідок бомбардувань силами коаліції

Захід не почне сухопутного вторгнення до Лівії, тому що не має достатньої кількості вільних резервів для здійснення наземної операції. Є Афганістан та Ірак, які забирають достатньо велику кількість сил в Америки та коаліції.

Разом з тим, у разі вторгнення коаліційних сил на лівійську землю об'єднання Каддафі із опозицію у боротьбі проти них неможливе. Адже опозиція уже провела переговори з низкою європейських країн, зокрема, із Францією, заручилась її підтримкою у втіленні власних програмних цілей.

Але скоріш за все, американці діяти сухопутними силами у цій африканській державі не будуть, тому що не можуть і не хочуть. Зрештою, для цього є сили вищезгаданої лівійської опозиції.

Американська сторона має намір продовжити у Лівії реалізацію тієї стратегії, яку було задіяно на теренах Югославії, Іраку. Вона полягає у тому, щоб використовувати точні керовані бомби для знищення об'єктів, які безпосередньо впливають на функціонування устрою Лівії та роботу військового та політичного керівництва цієї держави. Очевидно, що подібні військові дії матимуть супутню шкоду і вплинуть на життя мирних лівійців.

Якщо аналізувати стан озброєння Лівії, то наразі її протиповітряна оборона (ППО - ред.) використовується на рівні автоматичних гармат. Системи зенітно-ракетного комплексу (ЗРК - ред.) середньої дальності не застосовуються, можливо, насамперед через небажання посилювати незадоволення серед місцевого населення. Хоча у будь-якому разі проти крилатих ракет ЗРК не зовсім ефективні, зокрема, і через погану підготовку особового складу лівійської армії.

Муаммар Каддафі мав договір з Російською Федерацією про модернізацію лівійської ППО і танків. Але цей документ вже не реалізується. Поставки іншої зброї до Лівії фрагментарно встигла здійснити лише Франція, підписавши контракт на постачання протитанкових керованих ракет та іншої техніки. Проте цей документ так само не набув чинності.

Лівія мала також договір про закупівлю у Німеччині підводних човнів. Ці переговори були проведені напередодні введення санкцій по відношенню до арабської держави шість чи сім років тому. Тому якщо у Лівії зараз військовий флот і є, він представлений слабкими одиницями.

Загалом, на сьогоднішній день у цій державі військова техніка третього покоління, яке типове для пост-радянського простору. Вироблена вона переважно у 70-80-х роках минулого століття.

Наслідки війни у Лівії очевидні. Після того, як на півночі Африки розпочались катаклізми, звідти збільшився потік біженців. Європейський союз намагається розробити стратегію щодо обмеження хвилі арабських емігрантів.

Слід також зазначити, що сьогоднішня війна у Лівії вписується в утілення загальних стратегій боротьби ісламу та християнського світу. У зв'язку із цим можна прогнозувати збільшення кількості терактів на Заході. Але тут не варто й перебільшувати. Адже на сьогоднішній день головна причина усіх цих протиріч у країнах Північної Африки усе-таки пов'язана із загальним невдоволенням народних мас своєю владою. В будь-якому разі на першому етапі буде формуватись баланс всередині тих країн, які зараз потерпають від війн та інших негараздів.

Не можна виключати долучення до табору в якості союзників Каддафі й інших мусульманських країн. Але знову ж таки - практична боротьба нині зосереджена на теренах Афганістану та Іраку.

Загальні наслідки війни у Лівії для цілого світу прогнозувати важко. Іноді подібна ситуація може розвинутись не у традиційному напрямку.

Зараз Ви читаєте новину «Військова техніка Лівії вироблена у 70-80-х роках минулого століття». Вас також можуть зацікавіти свіжі новини України та світу на Gazeta.ua