Чорнобильці?
Спостерігаю за голодуванням чорнобильців. Почуття виникають різні.
На одній чаші вагів 85 річна жінка, яка була медсестрою в Іванково і тепер має тільки частину шлунку. На іншій чаші - сусід, який просив три роки тому позичити 1000 гривень для того, що оформити посвідчення чорнобильця. Він не знайшов тоді грошей, тепер жалкує, бо зараз такі гроші вони отримують. Каже, що за рік би тисячу відбив.
І таких "чорнобильців" я знаю четверо. Так це ж я знаю, а скільки їх таких? Зробив на машині два рейси в 30 кілометрову зону, або взагалі кудись поруч і вже має посвідчення. Його дочки вчаться за пільговими умовами. Чому так?
Зрозуміло, що питання риторичне, але якось огидно стає від того, що поруч з кожною святою справою є свої "примазавшиєся"









