То що ж ми купили?

Давно мріяла про мікрохвильову піч, та все руки не доходили. Вірніше, гроші. А це  три тижні тому зайшла  до магазину, а там стоїть плита та ще й по грошах те, що потрібно.

Питаю у продавця, чого так дешево. А вона у відповідь каже, що це ще старого завозу,  по старих цінах. Уточнюю, що мені потрібна мікрохвильва піч, а не духовка. - Оце саме вона і є, - чую у відповідь.

Інструкція англійською, пізнання якої бажають бути набаго краще. Приношу додому і вихваляюсь перед сином придбанням. Він з недовірою оглядає пічку і робить експеримент: ставить  всередину скляку з водою і вмикає  електрику.

Зацікавлено чекаємо, що швидше нагріється скло чи вода. Скло виявилось спритнішим - нагрілось першим. Мені до сліз жаль своєї праці - я так несла  ящика додому!

Щоб ще більше впевнитись, син   сканує інструкцію і вмикає перекладача. На екрані вискакує: духовка.

Вранці  вертаю   кухонну  помічницю. Гроші віддають без лайки.