Він мабуть екстрасенс. Я купив гниле м'ясо, а він ні

Заходжу в аптеку. Хотів купити "Доктор Мом" для горла та пару пачок активованого вугілля. Черга 5 осіб.

Чоловік років під сімдесят розглядає пачку анальгіну. Роздивляється упаковку, щось читає. "А іншого виробника у вас немає?"– запитує в  провізора. Та йде в підсобку, шукає анальгін.

Чоловік знову бере пачку в руки, довго роздивляється.

В черзі нервово сопуть.

Десь за хвилину просить ще раз дати першу упаковку. Обидві тримає в руках і роздивляється. Із однієї з упаковок витягає і читає інструкцію. Попереду дві жінки переглядаються, поглядом готові цього чоловіка вбити. Той кладе упаковки анальгіну на прилавок , купує  цитрамон і виходить із аптеки.

За годину заходжу в продуктовий магазин. І бачу цього чоловіка. Він купує буханку хліба. Цікавиться копченими окорочками. Продавчиня починає нахвалювати: свіжі, сьогодні привезені, всі беруть, всім подобається. Просить зважити одну ніжку. Та кладе окорочок на ваги.

–Вибачте, мабуть не братиму. Хай другим разом, – раптом каже чоловік.

Я купую батон і 2 окорочка, які так апетитно виглядають на прилавку.

А за вечерею починаю розуміти, що пошився в дурні. Виявилося,   м'ясо копчених курячих ніжок, які так апетитно виглядали, а головне пахли, було гнилим.

І подумалося, може й анальгін у аптеці був бракованим. Може той чоловік якийсь екстрасенс. Він же від курячої ніжки чомусь відмовився. А може так просто співпало?