Без посередника

В нічному трамваї підсідає дебелий дядько в камуфляжі. Пахне потом й перегаром. Сказав, шо афганець, попросив "памочь". В гаманці сотка однією купюрою - відповіла, не маю. "Такая красивая, не можешь шолє найти себе мужика, чтоб бабло давал?"
Поглянула на його костиль і такого ж небритого друга, і далі носом в газету (по-українськи, звісно). Вирішила не пояснювати, що суперечить сам собі. Якщо дівчина мусить брати гроші "в мужика", то чого просив їх у мене, а не в дядечка через три сидіння? Без посередника завжди ж краще.