П'ять гривень на пиво
От ви мені скажіть, куди можна бігти в понеділок о 8.30 ранку з двома пляшками пива в руках? (таку картину спостерігала сьогодні, коли бігла на зупинку).
Думаю, більшість посміються над моєю наївністю. Скажуть, та ти що - дурненька? Ясне діло, похмелятися після вихідних. Воно може й похмелятися, але, я так розумію, після "опохмелу" на роботу вже йти ніхто не збирається? Чи таки піде?
Кілька днів тому була свідком випадку, який мене вразив. Молодий чоловік, якого я давно знаю, почав просити у мене гроші. Спочатку позичав три гривні, тоді подумав і став просити п'ять. Я перепитала, навіщо вони йому? Виявилося, на пляшку пива. Хлопець до того допився, що тепер від пункту А до пункту Б може пересуватися лишень під дозою алкоголю. На тверезу голову в нього починається ломка. Мені було гидко, бо навпроти стояв здоровий, нормальний хлопчина і клянчив у мене гроші. Коли я сказала, що не дам (не того, що не було, а з принципу) він наче оскаженів. Почав на мене кричати, волав, ледь не на всю зупинку, щоб я не думала, що він не поверне боргу. Я розвернулася в інший бік. Стояла мовчки, а він гарцював поруч. Врешті, під'їхав мій автобус. Вскочила на підніжку. Він розлючений побіг шукати собі іншу жертву.
На душі було прикро, бо до цього знала його з іншого боку. Якщо чесно, усе що відбувається довкола, мені нагадує якийсь геноцид проти молоді. Алкоголь у кожному ларьку, магазині. По телебаченню молоді та красиві хлопці та дівчата з таким азартом жлуктять пиво. Хтось робить гарний бізнес на тому, що майбутнє нації банально спивається. Отаких хлопців, як мій знайомий, насправді зараз мільойони. Звісно, їм ніхто не заливає, але й нічого не робить, аби виправити ситуацію. Усі вдають, що нічого не відбувається, наче все так і повинно бути.
