Кого ненавидять українці?

- Я щасливий, - каже знайомий письменник. - Уже й дурні хохли починають ненавидіти цю владу.

У романі Джорджа Оруелла "1984" в супердержаві Океанії щодня проводилися Двохвилинки ненависті. Члени партії переглядали ролик, що змальовує ворогів партії, і виражали свою ненависть до них та до принципів демократії. Це було щоденне промивання мізків.

"Тепер вам зрозуміло, який світ ми створюємо? - каже один з героїв твору. - Він буде протилежністю тим дурним утопіям гедонізму, якими тішилися колишні реформатори. Світ страху, зради і мук, світ тих, що топчуть і розтоптаних, світ, який, удосконалюючись, ставатиме не менш, а більш безжалісним; прогрес на нашому світі буде направлений до зростання страждань. Колишні цивілізації стверджували, що вони засновані на любові і справедливості. Наша заснована на ненависті. На нашому світі не буде інших відчуттів, окрім страху, гніву, торжества і самознищення".

У СРСР були свої "хвилини ненависті" - політінформації. Вони проводилися на підприємствах, в установах, колгоспах, в навчальних закладах. На них таврували міжнародний імперіалізм і вихваляли політику партії. Пригадую, коли був класним керівником у школі, доводилося примушувати школярів готувати політичні повідомлення про черговий пленум КПРС чи приїзд до Москви генсека якоїсь зарубіжної компартії.

Я на все життя запам'ятав із тексту військової присяги фразу: "Если же я нарушу эту мою торжественную присягу, то пусть меня постигнет суровая кара советского закона, всеобщая ненависть и презрение трудящихся".

Тоді про ненависть до влади не могло бути й мови. Сьогодні про це можемо говорити вільно. Принаймні в інтернеті.

"Українці не люблять, ба навіть ненавидять владу. І це факт. Але скажіть, чому українці найбільше не люблять і найбільше ненавидять не Януковича, не Азарова, не Льовочкіна і їм подібних, - а саме Герман і Богословську?!" - запитує на одному з форумів відвідувачка.

Мені стало цікаво: кого ж найбільше ненавидять українці?