Новий законопроект Ківалова-Колесніченка “Про засади мовної політики в Україні” трохи замаскували. Вже немає державної двомовності та нібито є державна українська мова. Водночас, у регіоні, де нараховується 10 відсотків населення, яке володіє іншою, крім державної, ця мова вводиться як державна. Йдеться приблизно про 12 регіонів, де блискавично російська мова може стати другою державною. Української там не буде, це вже цілком зрозуміло. Це замасковано нібито під те, що так можуть робити й інші мови національних меншин, наприклад, на Закарпатті - мадяри, на Буковині може бути румунська мова тощо. Та в жодній області немає іншої мови національних меншин, де вона може мати 10 відсотків, окрім російської. А російська може мати і має - це Донецьк, Луганськ, Харків, Одеса, Миколаїв і т. д. Тобто, у законопроекті є замаскована двомовність, а інші мови повністю усуваються, тому що 10 відсотків вони ніколи не наберуть.
“Але ж були люди, які боролися за цю саму українську мову. І що ж тепер: прийшли ті, хто хочуть знищити те, заради чого вони боролися і віддавали життя? Навіщо нам замінювати українську мову російським матом?”
Ліна Костенко. Виступ в Національному університеті імені Михайла Драгоманова, 2011 р.
Заледве вдалося відкласти і умертвити попередній мовний законопроект, який фактично пропонував пряму двомовність в Україні. Той законопроект поховали за рахунок наших внутрішніх українських експертів, яких було десь 12 - це Міністерство юстиції, Інститут держави і права, Національна академія тощо. Та найголовнішу роль відіграли інституції з-за меж України - Венеціанська комісія, ЄС, Рада Європи. Вони цей законопроект пропонували відхилити як такий, що суперечить 10-й статті Конституції. Через це їх виставили у двері, а вони у короткий час влізли через вікно з тим самим, тільки трішки препарованим.
Ухвалення закону є дуже небезпечним - це ще один захід проти державності української мови. Один із авторів законопроекту Вадим Колесніченко цього не приховує. Хоча подається в законі так, що державна мова залишається одна єдина. Водночас, у половині регіонів пропонується механізм, щоб другою державною стала російська. Як тільки вона стане другою, вона одразу автоматично стає першою.
В Україні діє закон, який прийнято ще комуністами. Коли ще першим секретарем ЦК був Щербицький, ухвалили закон “Про мови”. До речі, кращого закону на сьогоднішній день немає. Але ж коли він був прийнятий! Через це треба прийняти нормальний закон про державність української мови: як вона функціонує, де вона функціонує, в яких сферах. І, водночас, цей закон має захистити мови національних меншин.
Закон УРСР “Про мови в Українській РСР” від 28.10.89 стаття 2.
Відповідно до Конституції Української РСР державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова. Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя. Республіканські і місцеві державні, партійні, громадські органи, підприємства, установи і організації створюють всім громадянам необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею.
Держава повинна мати свою позицію щодо мови. У цьому законопроекті Колесніченко з Ківаловим пропонують захистити російську мову. Від кого? Назвіть хоч один приклад, де б російська була пригнічена на державному рівні. Є люди, які хочуть другу державну - це їхнє право. Ми не забороняємо їм так думати.
Загалом протягом кількох століть було 127 заборон на українську мову. Сьогодні це все продовжується. Росія розширює свій вплив, хоче відновити євроазійський простір. Якщо дружина Путіна сказала, що там, де “проходит граница русского языка, где звучит русский язык - там проходит русская граница”, то, звичайно, Росія цим займається. І займається цим систематично. Треба їм віддати належне: вони мають тут таких як Колесніченко. Я Росію в цьому не звинувачую, бо вони розуміють, що мова - це один із чинників непідлеглості однієї держави іншій. У цьому випадку йдеться про “русский мир”. Тож абсолютно зрозуміло, що вплив від Росії є.
В Україні є наша “п'ята колона” людей, які ненавидять усе українське. Це їхнє право. Але ніде в нормальній державі такі люди не можуть бути представниками, наприклад, у парламенті. Не через те, що не можуть — вони можуть бути. Просто у Франції, Польщі, Чехії, Словаччині чи Румунії людей з подібними поглядами до парламенту не оберуть. А в нашій країні таких обирають.
Мовне питання розколе Верховну Раду і викличе колосальне протистояння. Тільки цивілізований парламент може зробити так, щоб це питання більше не піднімалося. Дехто просто не розуміє, наскільки болюче це для україномовних українців. Сьогодні мовне питання взагалі не треба вносити до Верховної Ради. Але економічна ситуація провальна, тож Партії регіонів нічого більшого не залишилося, як підігрівати питання мови. Не думаю, що набереться 300 голосів, бо це буде вибухом. Цей парламент такий закон не прийме.
Володимир Яворівський, народний депутат України, письменник
26 серпня 2011 народні депутати від Партії регіонів Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко зареєстрували у Верховній Раді законопроект №9073 “Про засади державної мовної політики”, що передбачає використання регіональних мов або мов меншин на рівні з державною. Цим законопроектом передбачається, що на території України гарантується вільне використання регіональних мов: за рішенням місцевої ради такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої складає не менше 10% населення відповідної території. У разі прийняття законопроекту, російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України.
Copyright 2006 - 2012 "Газета.ua"Дизайн сайту e-design Хостинг-провайдер: Besthosting
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв Gazeta.ua дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на Gazeta.ua, відкрите для пошукових систем. Посилання та гіперпосилання повинні міститися виключно в першому чи в другому абзаці тексту.
Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить посилання на агентства "Iнтерфакс-Україна", PHL та Reuters у будь-якiй формi суворо забороняється. Матеріали з позначкою (PR) друкуються на правах реклами.