Фортеця ім. Святої Єлизавети в Кіровограді — пам"ятник європейського фортифікаційного мистецтва ХVIII ст. Із неї почалася історія міста. Нині там розташований меморіал Слави, де поховані солдати часів Другої світової війни. Останні чотири роки на земляних валах фортеці кіровоградці хоронять і своїх чотирилапих друзів — собак та котів.
Люди, які мешкають у будинках поблизу фортеці, кажуть: інколи на цвинтар привозять тварин людськими катафалками, ховають під музику.
— Тут усе як у людей: гробки, мармурові пам"ятники. Весною багато квітів, тюльпани насаджені, — розповідає 50-річна Ольга Петренко. — Люди приходять подивитися на собачий цвинтар.
Власники чотирилапих стверджують: їхні друзі заслужили на вічну пам"ять. У деяких могилках ховають усіх улюбленців — котів і собак.
— А я не бачу тут ніякого конфлікту. Для мене мій собака — справжній герой. Джина якось урятувала мені життя. Якби було інше місце для поховання — ховали б там, — каже 29-річна Світлана Ярошенко.
Ветеранські організації міста протестують проти такого сусідства. Зауважують, що це блюзнірство, коли тварин ховають поряд із тими, хто проливав кров за свою землю.
— Не можна ховати тварин на цьому святому місці. Це кощунство, — розводить руками Віталій Вієвський, голова ради ветеранів Кіровограда.
Про стихійне захоронення та недопустимість такого сусідства заговорили в місті лише тепер. Досі влада міста удавала, що не знає про існування собачого цвинтаря на території меморіального комплексу.
— Міський голова Володимир Пузаков на нараді дав доручення департаменту архітектури та містобудування знайти ділянку, яка відповідала б санітарним нормам, і перепоховати цих собак, — говорить речник Кіровоградського мера Сергій Якунін, 50 років.
Доки тривають пошуки вільної ділянки під собачий цвинтар, на території меморіалу Слави з"являються нові могили.
Коментарі