Дню Суду присвячується…
Майже кожного дня в Україні відзначається "День" якоїсь професії чи заняття. Окремо в цьому списку – День працівників Суду, який відзначається сьогодні.
Окремо – тому що мова йде про третю гілку влади, яка повинна бути найбільш незаангажованою, вільною і справедливою. Сьогодні слово "Суд", як ніколи в усіх на вустах, оскільки відбуваються, напевно, найгучніші судові процеси, за часи незалежної України.
На лаві підсудних з явно політичних підстав, незаконно опинилися лідер опозиції Юлія Тимошенко та Юрій Луценко. Аналізуючи ці судові процеси, мимоволі приходиш до висновку, що за 20 років незалежності багато чого вдалося побудувати в судовій системі, не вдалося створити головного – вільного Суду.
Україна як була, так і залишається лідером у Європі із застосування арештів як запобіжного заходу. Поняття "свобода пересування", "свобода особистості", "права людини" нехтуютьсязаради виконання "директиви зверху".
Владі вдалося посіяти серед суддів суцільний страх бути звільненим, переведеним у якусь "хацапетівку" за невиконання чийогось усного побажання. Спостерігаючи за судовим процесом над Юлією Тимошенко, що ми бачимо – до зали суду не допускають журналістів, депутатів, усі клопотання захисту відхиляються, заслуховують тільки свідків із сторони звинувачення.
Чи може в таких умовах звичайний українець шукати справедливості в Суді? Питання риторичне. Тому й сподівання громадян відстояти свої права, м'яко кажучи, невисокі. Очевидно, що в майбутньому на судову владу чекає системна реформа, бо відновлювати віру в справедливий суд потрібно. Але це робитиме точно не нинішня влада, бо як відомо "риба гниє з голови".
Так от, в цьому розумінні, від голови вже нічого не залишилося. Але незважаючи на все це, хочеться привітати багатьох українських суддів з їхнім професійним святом, які все-таки залишаються вірними присязі й пам'ятають про честь суддівської мантії.
