Перше січня виявилось символічною датою. У цей день відзначали 102 роки з дня народження Степана Бандери. У Києві на його честь пройшла смолоскипна хода. У саму новорічну ніч підірвали пам'ятник Сталіну.
Схоже, що ці події задали тон на весь 2011 рік. Робочий тиждень після свят одразу почався з новин націоналістичної тематики. Переслідування "тризубівців" і "свободівців", спроби змінити гімн України, обмалювали свастикою пам'ятник Бандері у Луцьку, на Тернопільщині відновили бюст Стецьку, закрили чи спробували закрити столичний музей УНР.
Не хочу розмірковувати про причетність "Тризуба" і "Свободи" до всього, що їм приписують. Не буду коментувати і одноманітні шаблонні заяви-оправдання. Скажу тільки те, що шокувало найбільше.
В руки потрапили копії протоколу обшуку в будинку одного із затриманих "тризубівців". Найцікавіше, що серед перелічених вилучених речей не було вже розрекламованого міліцією АКСМ, ножів чи пістолетів, а були книжки... Виходить, що тепер кожен, хто читає про Бандеру, Шухевича і слухає повстанські пісні, є злочинцем?
Вилучили також декілька футболок, на одній з яких було написано "Я живу на своїй, Богом даній землі". З цієї ж серії: "Дякую тобі Боже, що я не москаль", "Дякуйте москалі, що я не Бог", "Воля або смерть", "Кохайтеся норовливі та не з москалями" тощо. Футболки з цими написами особливо популярні на День Незалежності, на різних етно-фестах. Тобто тепер можуть хапати кожного посеред вулиці, на концертних майданчиках і "шити" справу за тероризм.
Це вже не арешти опозиціонерів за зловживання службовим становищем і нецільове використання коштів. Це арешти за власні погляди на історію і за "неправильні" політичні настрої. Вперед у минуле! Зрештою НКВС лише перейменували на МВС.
У країну, де міліція стає сильнішою за армію, йде російсько-білоруська демократія. Буде приблизно так - якщо у мене вдома лежить збірка "Українських сороміцьких пісень", то можуть приписати зберігання порнографічної продукції. Якщо висить на стіні портрет Бандери, то я - терорист.
Коментарі