"Якщо сучка не схоче"...
Пам'ятаєте вислів: "Якщо сучка не схоче…."? Вздовж річки біжать два руді собачки. Дівчинка -- перша, за нею чимчикує кавалер. Час від часу від підскакує і кусає її за спинку. Дама ображено вищить – просить: "Ну відчепись. Як ти мені набрид". Думаю: от тобі і вислів, вона ж явно не хоче зв'язуватися з цим приблудою, а доведеться поступитися. Він великий і наполегливий. І я вмішуюся. Відганяю рудька геть, проте він далеко не тікає, трухикає метрів за п'ять позаду. Я беруся за камінець і – пес кидається навтьоки. Дама ж ніяк не реагує, вона вже далеко попереду біжить у своїх справах. Ось вона сіла. Мабуть, мене чекає, буде дякувати за порятунок. Але ж ні, вона озирається назад, чекає, поки її знову не наздожене рудько. Ще довго за моєю спиною чується її невдоволене дзявкотіння.
Хто в кого перейняв поведінку: тварини в людей чи навпаки -- коли
дама іноді "віднікується" тільки для виду?









