Мікеланджело, де ти?

Жінка така, якої її хочуть бачити. Господь наділив правнучок Єви не тільки красою, ніжністю, чарівністю, а й ... жіночою логікою. Розум – друге "я" нашої сучасниці. Вона нітрохи не поступається чоловікам у науці, у введені бізнесу й навіть в армії. А в дечому навіть перевершує їх. Як співається у дитячій пісеньці: "Папа может все, что угодно. Только мамой не может быть!".

На жаль, дедалі частіше представницям слабкої статі (вибачте за банальний архаїзм) доводиться надягати важкі лицарські обладунки й боротися не тільки з вітряними млинами. А так хочеться бути тендітною, слабкою, щоб про тебе піклувалися, тобою захоплювалися. Таке в нашому соціумі стає великою рідкістю. Багато хто з войовничих дам, не з власної волі, а з волі обставин, згадує про слабкості лише 8 Березня. І то добре! Може, в цьому і є нинішнє призначення цього червоного дня календаря, який давно вже позбувся макіяжу класової боротьби, -- нагадати жінці про те, що вона Жінка.

У кожної епохи своя Жінка. Вона в усі віки була музою поетів, художників, скульпторів. Монументальність скіфських баб, загадкова посмішка Джоконди, бездоганність форм Венери і навіть дівчина із веслом... Змінюється статус жінки в суспільстві, трансформується її образ у мистецтві. Адже він ліпиться з натури. Але часто майстер показує не тіло натурниці, і навіть не її душу, а підсвідомість. Той образ, у якому вона живе. Для однієї він комфортний, органічний. Для іншої – тісний, гнітючий.

Здається, робота, побут, щоденна боротьба за виживання родини загнали сучасницю в якусь оболонку кам'яної баби. Надійної, стійкої і вірної. Але під цією часом грубою формою живе прекрасна жінка. І може чекає на свого Мікеланджело, який позбавить її від кам'яних пут, відітне зайве й дасть життя витвору мистецтва. Адже кожна жінка – безцінний шедевр. Треба тільки зуміти його роздивитися...