Чому ми не англійці?
Місяць тому мій земляк побував у Лондоні. Його запросила сестра, яка живе там з чоловіком кілька років. Із усієї розповіді про британську столицю мене найбільше вразило, як лондонці висловлювали солідарність із потерпілими від заворушень.
Тоді якраз у районах, де живуть бідні верстви населення, здебільшого іммігранти з колишніх британських колоній, пройшло погроми і грабунки.
Лондонці реагували не словом, а ділом. Наприклад, коли в інтернет потрапив відеозапис, де кілька молодиків б'ють і грабують юнака, англійці відразу створили спеціальний сайт і зібрали цьому хлопцю кілька тисяч фунтів стерлінгів.
Іншим разом заворушники розгромили перукарню, яка належала літньому лондонцю. Офісні працівники — "білі комірці" — їздили до нього з усього міста поголитися і підстригтися. За кілька днів він заробив 10 тисяч фунтів. Цього було цілком достатньо, щоб відновити перукарню.
Цікаво, думаю, як би зреагували на подібні речі українці?
