День пам'яті
Єдину річ, яку варто запозичити в американців – День пам'яті. В цей день вшановують усіх полеглих у всіх війнах, запалюють свічки, моляться, ставлять прапорці на могилах. Байдуже хто коли воював і з якими поглядами, згадують усіх, а не вибірково, як це робиться в нас. Багато сказано, багато написано про це, але, на жаль, нічого не змінюється. Хочу процитувати Ліну Костенко, бо ніхто, на мою думку, краще за неї не зможе написати (Цит. із "Записки українського самашедшого", ст. 215).
"Нашим діячам би повчитися, чий мозок залубенів у формаліні радянської ідеології. Вони не здатні вшановувати всіх полеглих. Вони вибірково – хто правильно поліг, хто неправильно. Хто за ту Україну, а хто не за ту. Кровних ворогів, нацистів, ладні простити, а карпатська наша трагічна герилья, свої ж українські хлопці, що боролися зразу проти двох нелюдських систем, для них вороги, націоналісти.
Отак і живемо у своїй незалежній державі, мій твого не розуміє – з кого зліпити громадянське суспільство?
Страшна історична карма націй, які віками не самі визначали свою долю!.."
Парадоксально, але факт: історію не змінити, а наші політики частенько її переписують, самі вирішують хто вартий звання Героя України, а хто воювавши за власну Батьківщину, став ворогом народу. Завершую знову словами Ліни Костенко: "Мертві мертвих уже не ненавидять, а живі все конфронтують, шукають взаємно прийнятих формулювань".
P.S. Блог присвячено пам'яті героїв УПА.
