Ми з друзями вирішили організувати вечірку. Дівчата, як заведено, мали подбати про закуску, а хлопці — про випивку. Збиралися у моєї товаришки львів"янки Людмили Чорній, 22 роки.
— Зараз приготуємо торт, — каже вона. А на її кухні лише пласка газова плита, вмонтована у меблі, на місці духовки — порожньо. У квартирі щойно зробили ремонт.
— У нас буде торт, який не треба пекти, — зорієнтувалася Люда. І виклала на стіл два пакети печива "До чаю", півкілограма домашнього сиру, цукор, какао, масло і молоко.
До сиру ми додали 100 г розтопленого масла і трохи цукру. Сирну масу розділили навпіл: до однієї половини всипали чайну ложку какао. Сир став шоколадного кольору. Людмила розігріла в каструльці літр молока. На столі приготувала непромокальний папір, почала вмочати печиво в молоко і розкладати у три рядочки. Коли п"ятнадцять розмоклих квадратиків печива були на столі, ми виклали на них білий сир і розмастили по всій поверхні. Зверху накладали другий шар печива з молоком. Потім — коричневий сир.
Люда акуратно підставила руки під папір і з усього цього зробила "хатку". Поки ми бавилися з печивом, на плиті зварилася помадка з какао (по 100 г води, цукру й какао). Коли помадка охолола, Людмила вилила її на "хатку" і прикрасила товченими горіхами. Готовий торт поклали на годину в холодильник. Поки прийшли хлопці, усе було готове.
1 
1
Коментарі