Глиняну вазу часів Черняхівської культури (ІІ–ІV ст. н.е.) випадково знайшли на городі 68-річної Ірини Підперигори біля Теребовлянського краєзнавчого музею на Тернопільщині.
Вона подібна до приплюснутої макітри з трьома вушками по боках (одне було відбите). Має сіро-зелений колір.
— Копали ми рів для води, — розповідає, поправляючи хустинку, Ірина Підперигора. — Дивимося — ніби коробочка... Усе землею пооблипало. Хлопці почали чистити, а з горщика випала якась склянка. А що з нею робити? Думаю, віддам до музею, може, щось коштує.
Знахідка підтвердила здогадки археологів про залишки в цих околицях культури східних слов"ян. Наші предки, які входили в першому тисячолітті до так званого антського племінного союзу, робили наземні та напівземлянкові житла, займалися землеробством, скотарством, вміло обробляли метал.
— Ми тут, в Теребовлі, по суті, не мали яскравих доказів осідку Черняхівської культури. Тож знахідка дозволяє нам чіткіше окреслити межу перебування давніх людей, — каже директор краєзнавчого музею Ігор Зінчишин.
Підтверджує унікальність вази і знаний у Європі історик та археолог, 48-річний тернополянин Олег Гаврилюк. Він відзначає, що це поки що єдина подібна знахідка на Тернопільщині.
Місця, де відкопали вазу, археологи називають кенотафом. Це схованки, куди складали речі — як символ поховання полеглих далеко від дому воїнів. Людських останків у кенотафах немає.
Ваза зберігається в Теребовлянському краєзнавчому музеї.












Коментарі