Галеристка

- Подумала, треба галерею свою відкрити. Набридло картини по чужих кутках виставляти. Плачу шалені гроші за те, щоб роботи повисіли два тижні. Ще й накрутку стопроцентну галерея ставить, ніхто не купує, - скаржиться знайома художниця Ангеліна. Торік вона придбала приміщення у центрі Львова. - А що - братиму оренду 200 баксів на тиждень за виставки. І грошей зароблю.

Гарнішої жінки, яка малює, я ще не зустрічала

З Ангеліною познайомилася позаторік, на її ж виставці. Гарнішої жінки, яка малює, я ще не зустрічала. 30-річна платинова блондинка з блакитними очима й стрункою фігурою. Закінчила Львівську академію мистецтв, має по дві виставки на рік у приватних галереях. Захоплення трохи розсіялося після перегляду її живопису. Малює у стилі наїв - дуже просто й яскраво. Картинки з ведмедиками, казковими панянками, що п'ють каву з порцелянових горнят, фіолетові натюрморти. Але художницю люблять: вона дуже мила й ставить низькі ціни - від 800 гривень за велику роботу в рамі. Бо має чоловіка-бізнесмена. Малює лише тоді, коли відчуває натхнення.

Після свят знову заходжу до Ангеліни. Вона відкрила магазин дорогого італійського одягу.

- Та ну її, ту галерею, - каже. - То скільки нервів і грошей, не уявляєш. А так: захотіла персональну виставку - варіантів море. Платиш, приносиш картини - і не паришся. Тобі поліграфію, пресу, відвідувачів забезпечать. Буду краще італійські шмотки продавати - конкуренція менша. Та й чоловік спокійніший. Не любить, коли я з художниками забагато спілкуюся. Каже, всі вони - бабники.

Зараз Ви читаєте новину «Галеристка». Вас також можуть зацікавіти свіжі новини України та світу на Gazeta.ua