"Режим кримінальної олігархії восени може впасти" - Михальчишин

 

Із депутатом Львівської міськради від Всеукраїнського об'єднання "Свобода" 30-річним Юрієм Михальчишиним домовляємося про зустріч біля місцевого Політехнічного університету. Він працює тут старшим науковим співробітником. Михальчишин є кандидатом політичних наук, часто бере участь у телевізійних ток-шоу.

Чекаємо депутата 40 хв. Бачимо, як повільно йде тротуаром.

— Та, форс-мажорні обставини, — пояснює запізнення. Одягнений у сині джинси, чорну коротку куртку. Веде до кабінету на третьому поверсі. У всі двері заходить першим.

Чого очікувати від парламентських виборів восени?

— Режим кримінальної олігархії може впасти. Це історичний шанс для націоналістів. Ми можемо сформувати свою потужну групу впливу й змінити політичну ситуацію в країні. Представити західні та центральні регіони в загальноукраїнській політиці.

Велика вірогідність, що парламентські вибори будуть сфальсифіковані й це викличе масовий соціальний вибух. Тоді Рада втратить легітимність, будуть перевибори. Можна ініціювати всеукраїнський референдум про зміну Конституції, відставку Кабміну і його силового блоку, який відповідальний за репресії.

За максимально сприятливого збігу обставин опозиція може розраховувати на більшість у парламенті — на 226 мандатів. Щоб міняти Конституцію й форсувати питання про імпічмент Януковичу, має бути 300 голосів.

Яка мета зміни Конституції?

— Дві третини українців, за даними ООН, живуть за межею бідності. Ми маємо змінити Конституцію, щоб реально гарантувати право на безкоштовну медицину, освіту. Можемо направити сюди масу коштів, які розкрадають. На утримання апарату Верховної Ради витрачається мільярд гривень, а через брак коштів ліквідовують мережу фельдшерсько-акушерських пунктів. 20 відсотків грошей, виділених на охорону здоров'я, ідуть на утримання санаторіїв для чиновників.

"Свобода" розраховує на 50 мандатів у Раді. Але дослідження показують, що партія може не подолати 5-відсотковий бар'єр.

— Соціологічні дослідження говорять про щонайменше 20-25 мандатів за списком і стільки ж — за мажоритаркою. Але можуть відбутися події, які сколихнуть суспільство. Прикладом є згуртована реакція людей на вбивство дівчини в Миколаєві. І таких злочинів буде ще багато. Демонстративно-цинічне вирубування лісів під забудову елітним житлом, антисоціальна поведінка чиновників та їхніх дітей, техногенні катастрофи як наслідок безгосподарності й свавілля місцевої влади — це може збурити народ. Тоді названі рейтинги подвояться, а то й потрояться.

Які будуть перші кроки "Свободи" в парламенті?

— Треба приймати закон про люстрацію. В Адміністрацію президента, Кабмін, прокуратуру, Верховну Раду, суди, міліцію мають прийти випускники українських університетів з двома дипломами про вищу освіту та знанням трьох іноземних мов. Треба створити люстраційні комісії в регіонах. Вони зберуть фактичний матеріал про рівень матеріального збагачення чиновників за останні роки.

Також запропонуємо відродження сільського господарства, повну самодостатність України в забезпеченні харчами власного виробництва. Сьогодні українська пшениця, кукурудза, соняшник максимально затребувані на світових ринках. А експорт цих культур монополізований компаніями, наближеними до влади. Їхній прибуток на різниці між закупівлею й продажем — 100-200 відсотків. Тут потрібен держконтроль. Те саме з дешевим пальним для фермерів. Олігархи скупили всі нафтопереробні заводи й щороку напередодні посівної зупиняють їх нібито через брак сировини, планові ремонти. Насправді — щоб ціни на пальне зростали. Аналогічна ситуація з виробництвом хімічних добрив, яке монополізувала група Фірташа. Те саме — з банками, які належать неукраїнському капіталу й дають кредити фермерам під 15-20 відсотків річних. Це — смерть для селян.

Рейтинг влади за останні два роки суттєво впав, натомість в опозиції не виріс. Як це пояснити?

— Парламентська опозиція не стала реальною альтернативою владі, бо вся її "робота" зосереджена на телевізійних ток-шоу. Вони не мають досвіду вуличної політики. "Фронт змін" і "Батьківщина" опинилися в шоковому стані, коли їхні лідери програли президентські вибори. Ці люди звикли до лакованих мештів і дорогих костюмів.

Але є ще інша частина опозиції, яка не представлена в парламенті. І лише "Свобода" має 20-річний досвід вуличної боротьби.

Усі говорять про революцію, але люди не виходять на вулицю. Чому?

— Ми не маємо культури революційної боротьби, яка сформувалася в Європі. Практично поєднати мрії та дії має політична сила, яка знає, як це зробити. Тоді й відбудеться революція. Тут найголовніше — масовий ентузіазм і віра людей. Зі зневіреними революції не відбудеться. Вони лише здатні скаржитися.

Де лідери, за якими пішли б люди?

— Часто революцію роблять не лідери, а революція робить зі звичайної людини лідера. Згадаймо французьку революцію. Жан-Поль Марат був лікарем, Максиміліан Робесп'єр — адвокатом у дрібному містечку. Під час революції вони виросли в талановитих організаторів, практиків політичного процесу. Може, наші майбутні лідери працюють десь скромними службовцями, менеджерами, вчителями. У містечках, районних центрах вищий градус протестних настроїв, бо там влада більш знахабніла й безконтрольна, тісніші корупційні зв'язки з правоохоронними органами й судами. Від жителів великих міст залежить, чи вони підтримають протести в менших населених пунктах.

Яка ключова помилка Януковича та Азарова?

— Відкритий ринок вимагає відкритої демократичної системи управління на конкурентних засадах. А вони створили гібрид — українсько-радянську капіталістичну республіку, де все купується й продається. За рахунок злочинної приватизації побудовано систему дикого капіталізму. Тоді як їхня команда так і лишилася в Радянському Союзі. Вони сумують за ним, відзначають радянські свята. Для них зразком ефективного менеджера є не Рузвельт, а Сталін, державного діяча — Берія, а не Юлій Цезар. Влада загрузла в азійських інтригах. Іде війна за вплив на Віктора Януковича між групами Дмитра Фірташа, Сергія Льовочкіна, Ріната Ахметова. Іншу групу формує сам Янукович. Це коло його сім'ї, сина й особисто віддані йому кадри. Таке враження, що зараз саме ця група є найсильнішою. У службовців не лишається часу на реформи й роботу. Весь їхній час поглинає внутрішня боротьба, щоб наповнити корупційні кишені дешевими бюджетними грішми.

×