Для американських хокеїстів Олімпійські ігри у Ванкувері стали чи не найбільшим розчаруванням: команда у драматичній боротьбі програла фінал канадцям. Через три місяці срібні призери Олімпіади не потрапили до 12 найсильніших на чемпіонаті світу з хокею, який відбувається у Німеччині. Як таке могло статися? Невже друга команда світу стала раптом настільки слабкою, що не в змозі здолати далеко не елітних Данію та Німеччину?
Відомо, що американці, власне як і всі інші провідні збірні, розпочали світовий чемпіонат не в найсильнішому складі. Але потенціал хокею Сполучених Штатів настільки високий, що вигравати у Данії американська команда здатна навіть третім складом. Причина в іншому.
Для американців, на відміну хоча б від нас, у будь-яких змаганнях існує лиш одне місце — перше. Усі, хто не став першим, а був другим чи 32-м, є "лузерами", котрі зазнали невдачі. Нікому в США не спаде на думку пишатися тим, що команда "дійшла до чвертьфіналу" чи "вийшла із групи". Таке мислення суперечить власне американській психології, яка вимагає від кожного прагнути бути лише першим. Тому у жодних спортивних змаганнях, що відбуваються у Штатах, ви не побачите матчів за третє місце, як на тому ж хокейному чемпіонаті світу.
У жодних спортивних змаганнях у Штатах ви не побачите матчів за третє місце
Якщо під час Олімпіади за свою хокейну команду в США вболівали десятки, якщо не сотні мільйонів людей, то про чемпіонат світу в Німеччині ті самі мільйони, швидше за все, й гадки не мають. Те, що тут вважатимуть успіхом для збірної Данії чи Білорусі, для американців не означає нічого. Не звикли вони боротися за місця, нижчі першого. І коли у поспіхом зібраної команди гра у перших турах не пішла, ніхто не намагався "зачепитися" за дев"яте місце. Навіщо воно американцям?
Це в нас спортивні чиновники уміють загорнути у привабливу обгортку будь-яку поразку, показавши як перемогу те саме дев"яте чи ще яке місце. У американців так не буває. Там ніхто не вшановує "лузерів", там визнають лише чемпіонів. Може, тому їх там так багато?
1 
1
Коментарі