22 січня волинські міліціонери нагородили іменним годинником і почесною грамотою за героїзм 21-річного Віталія Воробея з Луцька. Він затримав на місці злочину рецидивіста, який пограбував і задушив двох жінок.
12 січня близько десятої вечора Андрій Кирильчук, 35 років, напідпитку йшов околицею Луцька. Забрів на вул. Клима Савура — там приватний сектор. В одній із хат у вікні помітив дівчину. Вирішив пограбувати оселю.
21-річна Алла Гричковська в капцях і куртці вибігла на двір, до вбиральні за хатою. Вона винаймала помешкання із двома подругами, їх не було вдома. Кирильчук напав на Аллу — побив і задушив. Тіло затягнув до хати. На снігу зосталися кров, загублені капці й куртка дівчини.
— Я не хотів убивати. Думав лише "вирубити", але не розрахував сили, — каже Кирильчук на допиті.
Почав нишпорити по хаті. Грошей не знайшов. Зняв із руки вбитої золотий перстень. Почув, що хтось відчиняє двері. Додому з концерту в центрі міста повернулася 22-річна Меланія Каганець. Андрій збив її з ніг. Вимагав золото та гроші. Дівчина зі страху не могла сказати й слова. Нападник її задушив.
Незабаром до будинку повернулася 22-річна Тетяна Юсин — третя сусідка — зі своїм хлопцем Віталієм.
— Ми троє разом мешкали в одній кімнаті в гуртожитку. А потім зняли хату. Того вечора Алла залишилася вдома, а ми з Мілею пішли на концерт. Меланія сильно змерзла і раніше повернулася додому, — розповідає Тетяна.
На подвір"ї помітили кров на снігу й одяг. У вікнах було темно. Тетяна набрала мобільні дівчат — слухавок ніхто не брав. Двері були замкнені зсередини.
— Я поліз до хати через форточку на кухні. Перехилився, простягнув руку до защіпки вікна. І вперся в чиюсь голову, — згадує Віталій Воробей. — Незнайомець почав виштовхувати мене. На його руці був Алин перстень, а на підлозі в кімнаті хтось лежав.
На снігу зосталися кров, загублені капці й куртка
Віталій зіскочив з підвіконня, крикнув Тетяні, щоб викликала міліцію. Підбіг до входу і ногою вибив двері. Кирильчук вискочив через вікно. Воробей кинувся слідом.
— Страху не було, була ненависть. Бо я зрозумів, що сталося. У голові стукало: зловити, зловити, зловити, — розказує Віталій. Він працює столяром на місцевій меблевій фірмі.
За десяток метрів від хати наздогнав Андрія Кирильчука. Схопив за одяг. Але той вивернувся — його куртка зосталася в руках Віталія Воробея. Вдруге він наздогнав нападника на дорозі. Зачепив підніжкою — утікач полетів у кучугуру. Віталій навалився на нього, обхопив і покликав на допомогу. Збіглися перехожі. Кирильчук спробував схитрувати, закричав: "Спасайте, грабят!". Незабаром на місце прибув міліцейський патруль.
— Затриманий із Дніпропетровської області. Кілька разів судимий за розбій. Понад рік жив у приміському селі Підгайці у жінки, з якою переписувався із в"язниці у Кривому Розі. До вбивства скоїв низку грабежів на Волині, — каже начальник обласної міліції 52-річний Віктор Швидкий.
Затриманому загрожує пожиттєве ув"язнення.
Обидві загиблі працювали медсестрами в Луцьку. Алла Гричковська із села Видерти Камінь-Каширського району — в обласній дитячій лікарні. Меланія Каганець із села Химичі на Рівненщині — у приймальному відділенні хоспісу. Разом навчалися у Ківерцівському медичному училищі на Волині.
Віталій Воробей після цього випадку вирішив податися на службу в міліцію.
2 
1
Коментарі
2