Слідчий Войченко - дзеркальне відображення Кузьміна

Екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко подав у американський суд на генпрокурора Віктора Пшонку, його першого заступника Рената Кузьміна, прокурора Євгена Зінченка та слідчого Сергія Войченка. Вимагає визнати його кримінальне переслідування незаконним і політично мотивованим, а також стягнути на його користь компенсацію моральної шкоди.

Федеральний суд округу Колумбія видав ордер про те, що Луценко до 8 лютого повинен представити, які заходи він вжив або вживає для того, щоб повідомити відповідачів про відкриття справи. Пшонка, Кузьмін та Зінченко 31 січня знаходилися в Києві, тому під відеозапис їм було вручено копію позову і повідомлено, що вона існує.

Пошуки Войченка у столиці успіхами не увінчалися. Наші товариші повідомили, що він став першим заступником прокурора міста Івано-Франківськ. Говорили, ніби-то таким чином він пішов на підвищення. Існувала й інша точка зору: він – повний нездара, нічого не вміє, тому його викинули із слідчого управління Генпрокуратури. Дізнавшись про місце його знаходження, я із Володимиром Ар'євим сіли на літак, полетіли до Івано-Франківська і в понеділок о дев'ятій ранку зайшли у приймальню прокурора та його першого заступника. Там і зустрілися із Войченком. Він нас очікував. Певне, чи дивиться інтернет, чи зателефонували старші товариші та повідомили про те, що відбувається. Ми вручили йому копію позову, зафіксували час, коли це відбулося. Пропонували зайти до кабінету, але він такий ввічливий, що не відреагував на це. Проте сказав, що два народні депутати Ар'єв та Гримчак дезорганізують роботу державного органу.

Скоро ми вже будемо терористами. Бо коли були у Пшонки та його заступників, Генпрокуратура заявила, що ми тиснули на них. Хоча вже пройшов тиждень, а відеозапис тієї розмови вони так і не оприлюднили.

Із Войченком ми зустрічалися не вперше. Я був в його кабінеті, коли він працював слідчим, завозив прохання про зустріч із Луценком, про допуск захисника. Він завжди посміхався, кивав головою. Але за день-два я отримував відмову. Бачилися на суді, коли він вимагав заарештувати Луценка за ненадання показів, інтерв'ю у пресі.

Дуже соромно, що у нас взагалі в країні є такі великі правники, як Войченко. Це таке дзеркальне відображення Кузьміна. У них однаковий рівень розуміння права і своєї роботи. Тепер у нього, як і у всіх інших відповідачів у справі, є 60 днів для того, щоб якимось чином відреагувати. Наприклад, знайти захисників та адвокатів.

Зараз Ви читаєте новину «Слідчий Войченко - дзеркальне відображення Кузьміна». Вас також можуть зацікавіти свіжі новини України та світу на Gazeta.ua