Люблять наші президента
Років три тому на Сорочинському ярмарку я розглядала вироби майстрів. Цікавилась домовиком.
За кілька хвилин вир навколо мене згустився настільки, що я відчула себе в автобусі в час пік. Спочатку не могла зрозуміти, чому ні рукою ні ногою поворухнути не можу. Але в натовпі прозвучало: "Президент, президент!!".
Він зупинився навпроти мене і люди, що стояли першими тягли до нього руки, як до месії, щоб потім вихвалятися перед родичами і знайомими, що торкалися Його.
В цей час я почула, як чоловік зліва питає у своїх друзів, чи не купили яєць
- Ото б вони вчасно були зараз, - сміється він.
З іншого боку приблизно та ж розмова, тільки про помідори.
- Оце б запулити в нього, - чую розмову.
- Ох вже й любить наш народ свого Гаранта Конституції, - подумалось мені. А цікаво, якби зараз відреагували ті люди, що тоді були на якмарку?
