Цей безкомпромісний і нахрапистий радикал Ляшко...
Таке складається відчуття, що ситуація в державі ось-ось досягне дна. Преса повідомляє: Рінат Ахметов за рік заробив три мільярди доларів, старший син глави держави вибився до сотні найбагатших людей України, новий міністр-капіталіст Петро Порошенко теж досяг чудового рубежу – офіційно став мільярдером.
Здавалося б, цьому треба радіти. Аплодувати. Але, їй-право, чомусь це мало радує, і душі від цього не співається.
Це, напевне, тому, що життєва реальність абсолютно протилежна: за стандартами ООН понад 80 відсотків українців живуть за межею бідності.
І ця прірва між багатими і бідними постійно зростає. Люд України, на відміну від групки олігархів і членів родини глави держави, стрімко біднішає. Багатії наживаються на експлуатації знедолених. Україна, як на мене, увійшла до стану соціального расизму.
Цьому всяко сприяє групка людей, які називаються народними депутатами України. Здебільшого пристосуванці, конформісти, продажні людці, які переважно вирішують власні шкурні інтереси, завжди і в усьому готові підіграти тим, хто забрався на службову драбину вище від них. За їх завданням групки небожителів "клепають" лише олігархам вигідні закони.
Наділені необмеженими повноваженнями нардепи, якби вони відстоювали інтереси простих людей, а не магнатів, уже б давно покінчили з корупцією, приниженнями, знущаннями в правоохоронних органах, відвертими порушеннями законів, які чиняться відверто і замало не на кожному кроці. Позаяк це беззаконня, як правило, кимось покривається, як у просторіччі зветься таке – дахується злочинцями на державних посадах.
Де вихід із цього становища, який у шахах зветься цугцванг? Це практично патова ситуація, коли кожен наступний крок іще більше ускладнює ситуацію, тому вигідніше за все просто не рухатися.
Знаєте, я тут переглянув один відеоролик із Ютубу і зрозумів, що вихід із ситуації може бути лише в цьому напрямку.
Отже, зупиніться в читанні на три з половиною хвилини, перегляньте ось цей невеличкий сюжет. Натискайте сюди...
Як ви, напевне, зрозуміли і впізнали, із шаблею наголо – народний депутат України Олег Ляшко. Рішучий, невідворотній, можливо, дещо навіть грубий і нетактовний. Але безкомпромісний у боротьбі з порушенням законності, справедливий, якщо до оцінки факту підходити з точки зору соціальної небезпеки. Так, є закон про заборону грального бізнесу в Україні. Він прийнятий ще 15.05.2009 року, але всі знають, що хвороба й далі косить суспільство. З цією заразою пройдисвіти вже й буквально не криються. А її відверто дахують, як правило, люди в погонах. Щоб бува хто не засумнівався, що закон порушується під пильним наглядом тих, хто якраз має боротися з цією пошестю. Тобто, беззаконня твориться на бандитських засадах, і краще не втручатися, щоб залишитися в цілості.
Це лише маленький епізод із життя радикала Олега Ляшка.
Якось я почув з ефіру, як він погрожував, що найме бульдозера, сяде за важелі і поїде понад берегами Дніпра, аби знищити здоровенні мури, будівлі, які понаспоруджували ті, хто здійснивши самозахоплення відособили велетенську річку від народу.
Та хіба ж таке стосується лише Дніпра!? Так бандити нахабно, по-хамськи учиняють в усій Україні. І нам потрібен не один – сто бульдозерів, щоб зачистити від пройдисвітів із калитками русла наших річок. Щоб знести самобуди в парках і скверах наших населених пунктів.
Але, зізнаюся, коли слухав про намір Ляшка учинити так радикально і безкомпромісно, то подумав: якби Олег справді діяв подібно, то я б не вагаючись пішов поруч із ним, водночас подавши заяву на вступ до ним очолюваної Радикальної партії. Тому, що такі рішучі дії в ім'я людей, повинні й підтримуватися масами.
Адже якби ми мали таких, як Олег Ляшко бодай двадцять народних депутатів (одну лише фракцію у парламенті!), людей категоричних і твердих, безстрашних, то будьте певні, всі б мажори в Україні відповідали згідно з законом, не гинули б у міліцейських катівнях такі хлопчаки, як Ігор Індило. Побільшало б законності й порядку в державі. Значно б легше дихалося пресі. Побільшало б справдливості в суспільстві.
Нарешті, ми б давно уже знали як виглядає кожен закуток найдорожчої будівлі України – маєтку "Хонка" у Межигір'ї. Знали б скільки і з яких коштів йшло його фінансування. Думали б усі разом над тим, що розмістити в небаченої краси й багатств хоромах того ж таки Межигір'я.
Ми давно б оголосили нинішній злодійкуватій владі всенародний, абсолютний і повний імпічмент. І тут, до речі, нічого дивного: країна з бандитськими порядками може підкоритися тільки безкомпромісному радикалізму харизматичних особистостей. Ліберали типу Яценюків, Гриценків тут можуть спокійно відпочивати.
Це видно із прикладі, продемострованому на відеоролику з Кривого Рогу, де якийсь барига, відверто плюючи на закон, розставив серед міста "одноруких" бандитів, і зваблює молодь, пацанву забороненими азарними іграми,. відверто збирає з них гроші. Можливо, забирає останні копійки з бідних сімей. І ніхто окрім таких, як О. Ляшко, з їх рішучими, безпрецидентними діями не поставить їх на місце.
Тому подібним, як Олег Ляшко потрібно давати дорогу, всяко підтримувати.
Тоді б такі недорікуваті прем'єри, як старий і немічний у практичних діях з економіки нинішній очільник Кабміну нам, українцям, щосереди не читав би з папірця, начебто, знущаючись із здорового глузду пришелепуваті фрази на кшталт: "велікая рогатая худоба..."
Як весняна вода молода паросль активних і безкомпромісних людей на зразок Олега Ляшка, котрі ні перед чим не зупиняться заради справедливості і України, її мови й культури, повинні знести корупційний донецький наріст на горбу нашої держави, котрий, коли не буде цього поруху, може просто таки закам'яніти.
Але один Ляшко нічого не вдіє. Його мають підтримати маси.
Іншого виходу у нас просто немає.
