Вісім простих звичок, які покращать життя в умовах війни

Під час хронічного стресу надважливо турбуватися про своє здоров'я

Багато пити. Жодних новин: вода потрібна для життя. Зневоднення може посилювати відчуття голоду. Вода також "вимиває" стресові гормони – буквально, через нирки.

Планувати. Які б продукти не були вам доступними, ви можете планувати ваш раціон. Пам'ятайте, що чим менше цукру ви з'їсте вранці, тим більш збалансованим ваш раціон буде протягом дня.

Пам'ятати про принципи адекватного харчування. Рафіновані олії та каші, сосиски та копчені ковбаси, біле борошно та хліб, солодкі молочні продукти та фабричні солодощі краще залишити на полицях магазинів. Вони можуть загострювати хронічні запалення шлунково-кишкового тракту. Замість них краще їсти максимально свіжі й локальні овочі та фрукти, субпродукти та птицю, заморожену та підсолену рибу, цільнозернові каші та багато зелені.

Обирати повільну їжу. Якщо відчуваєте "психологічний голод", тобто бажання заїсти стресовий стан, обирайте не снеки, а, наприклад, моркву. Повільну їжу ми довго жуємо і, як наслідок, заспокоюємося.

Уникати додаткового стресу. В умовах війни (та хронічного стресу) постає важлива задача — уникати додаткового напруження. Окрім того, що це дуже шкідливо для організму в цілому, ще й провокує зайвий потяг до їжі. Гормон стресу кортизол вивільняє глюкозу в печінці, її рівень у крові підвищується й, як наслідок, викликає бажання з'їсти щось нездорове.

Спати за будь-якої нагоди. Організм потребує відновлення ресурсів. Якщо не можете спати вдень, спробуйте відкласти на якийсь час гаджети та інші джерела стресу. Це виснажує нервову систему, так само, як і поганий сон.

Рухатися. Змусити себе розслабитися — неможливо. Щоб розслаблення сталося природно, треба напружити м'язи: помірна фізична активність тут може допомогти. Спробуйте напружити кінцівки й м'язи від стоп до лоба на 10 секунд та відпустити з подихом. Ну, і спорт.

Звертати увагу на тіло. Наприклад, можна дихати по "квадрату" по 3 секунди (вдих-затримка-видих-затримка). Чи поставити стопи на землю і спробувати відчути момент (яка земля за текстурою та температурою). Можна обіймати себе чи обережно постукувати, щоб розуміти кордони тіла.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі